Підвал гуртожитку по провулку Шевченка, 11, протягом цілого року затоплений водою

Полтавці, що живуть за адресою провулок Шевченка, 11, вже не жартують, як раніше, з приводу свого житла. Підвал у їхньому будинку повністю затоплений водою. Комарів і двокрилих комах дрозофіл там вдосталь. «Тварини» та сморід окупували перший поверх гуртожитку, і мешканці будинку вже менш оптимістично дивляться на ситуацію з їхнім житлом.

Минулого разу, коли «Полтавщина» зв’язувалася із ТОВ «Управлінською житловою компанією», яка обслуговує на даний момент гуртожиток, начальник товариства Анна Литвиненко пообіцяла, що воду з підвалу відкачають. Проте мешканці гуртожитку стверджують, що ТОВ так нічого і не зробило. А комарів розвелося ще більше. На це Анна Литвиненко відзначила, що працівники «Управлінської житлової компанії» на місце виїжджали, і воду з підвалу відкачували.

— Мешканці гуртожитку не сидять же в підвалі цілодобово, щоб бачити: приїжджали наші працівники до них чи ні. У людей є робота. Так-от, вірогідніше за все, мешканці гуртожитку працювали, коли сантехніки відкачували воду з підвалу, — прокоментувала Анна Литвиненко. — Ми воду відкачали, через певний час вона знову набралася. Там взагалі усі мережі потребують 100-відсоткової заміни, а будинок — капітального ремонту. Але це вже не наша компетенція. Згідно з договором ми надаємо послуги з утримання будинку і прибирання прибудинкової території, а також — з технічного обслуговування мереж. Ми не можемо зробити у будинку капітальний ремонт. Він не проводиться за рахунок квартплати.

Полтавці ж, які проживають у гуртожитку, розташованому у провулку Шевченка, 11, вже не знають, що їм робити.

— Гуртожиток ніяк не приймуть у комунальну власність міста. Ми не можемо приватизувати жило, — розповіла Жанна Хатько, мешканка будівлі по провулку Шевченка, 11. — Усі знають про наші проблеми. Владі ми вже як більмо на оці. До губернатора Полтавщини Олександра Удовіченка зверталися, до мера Полтави Олександра Мамая — також. Ніякої допомоги. Прем’єр-міністру писати? Хоча... Уже ж писали Президенту України...

Хто допоможе мешканцям гуртожитку по провулку Шевченка, 11, на кого сподіватися полтавцям, так і не зрозуміло. Ось і виходить: надією жити не можна, але і без неї — ніяк...

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»