Як «Полтавщина» допомогла полтавцю виграти суд
У першому раунді багаторічних судових тяжб Ігор Гладкий переміг не без допомоги журналістів
Передісторія
Нагадаємо, про ситуацію Ігоря Гладкого «Полтавщина» писала рівно рік тому. Цей полтавець має свою автомайстерню і влітку 2006 року відремонтував автомобіль громадянина із іншої області на прізвище Твердохліб. Незадоволений ремонтом чоловік, погрожуючи розправою, вимагав в автомайстра кошти за нібито неякісну виконану роботу. Ігор Вікторович звернувся по захист до міліції. Правоохоронці затримали Твердохліба із спільниками в момент отримання ними грошей. Крім того, правопорушники встигли нанести Гладкому «легкі тілесні ушкодження». Всі ці факти були зафіксовані міліціонерами належним чином, а спільники вимагача дали письмові свідчення проти себе. Але під час досудового слідства здавалося б беззаперечні докази дивним чином губилися і переверталися з ніг на голову. У результаті слідчі впродовж 2006-2011 років п’ять разів (!) закривали кримінальну справу «за відсутності складу злочину». Чотири такі постанови були скасовані судом першої інстанції із вказівкою все-таки вчинити необхідні слідчі дії для повного та об’єктивного розгляду справи. Останню постанову про закриття кримінальної справи проти Твердохліба у 2011 році було знову скасовано — вже Октябрьським районним судом Полтави. Спроба Гладкого відновити провадження через Апеляційний суд провалилася і він дійшов до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду кримінальних та цивільних справ (ВССУ).
Феміда з вусами і без
Зима, що минула, стала переломною для Ігоря Вікторовича. Йому, нарешті, вдалося остаточно порушити кримінальну справу проти кривдника. ВССУ скасував постанову Октябрьського суду від 22 грудня 2011 року і ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 23 січня 2012 року, які цю кримінальну справу закривали.
— По-перше, Октябрьським та Апеляційним судами не були враховані пояснення співучасників Твердохліба, в яких вони чітко свідчили, що вимагали в постраждалого гроші та завдавали йому тілесних ушкоджень. По-друге, були допущені порушення з боку слідчих (Кияшко, Огієнко, Сліпець), які під час розслідування не враховували в повній мірі вказівки суддів, що приймали постанови про порушення кримінальної справи. Гладкий, до речі, неодноразово оскаржував їхні дії, але марно. Тепер, коли ми звернулися до Октябрьського районного суду Полтави із ухвалою ВССУ, 5 лютого 2013 кримінальна справа проти Юрія Твердохліба знову була порушена і направлена на розгляд до прокуратури, — розповів нинішній захисник Ігоря Гладкого, юрист Ілля Корольов.
— За роки судової тяганини я встиг зіткнутися із елементарною неувагою та хамством з боку слідчих, суддів та представників прокуратури. Але про це — окрема розмова. Натомість варто зазначити, що представники Вищого суду поставилися до моєї справи напрочуд уважно — і за кілька хвилин прийняли логічне рішення. Варто зазначити, що у той час, коли матеріали моєї справи були у дорозі, судді та представник прокуратури у ВССУ могли ознайомитися із нею за допомогою роздруківки з «Полтавщини». Думаю, цей факт також вплинув на результат, — розповів Ігор Гладкий.
За словами полтавця, очікуючи своєї черги у вищій судовій інстанції країни, він спілкувався із різними шукачами справедливості. Найбільше його вразив чоловік із вусами, який не зміг довести свою правоту у місцевому та апеляційному судах рідної області, тому що шановні судді у своїх рішеннях та ухвалах називали вусаня... жінкою.
Далі буде...