Необґрунтовані звинувачення медиків шкодять не тільки їм, але й дітям
Полтавські медики вважають, що звинувачення політиків зменшують шанси дітей отримати ефективне і безпечне лікування міжнародного рівня
Інформація, що була подана народним депутатом України Валерієм Головко (фракція ВО «Батьківщина») у засоби масової інформації стосовно проведення Полтавською дитячою обласною клінічною лікарнею протизаконних клінічних випробувань сумнівних лікарських засобів і вакцин із залученням дітей-сиріт є такою, що не відповідає дійсності.
Клінічні випробування, що проводяться в Україні, регламентуються Наказом МОЗ України від 23.09.2009р. № 690 у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 12.07.2012р. № 523 «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань» і Типового положення про комісії з питань етики при лікувально-профілактичних закладах, у яких проводять клінічні випробування, схвалюються та проводяться з дозволу Фармакологічного центру.
Ряд кафедр Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», в тому числі кафедра педіатрії № 2 визначені базами для проведення багатоцентрових клінічних випробувань щодо оцінки ефективності та безпечності лікарських засобів. Підставою для проведення клінічних досліджень є експертиза матеріалів клінічного дослідження, наявність відповідної компетенції співробітників, дозвільних документів та клінічної бази (Висновок Державного фармакологічного центру МОЗ України № 830/КД від 13.08.2010р.). Проведення клінічних багатоцентрових досліджень є професійною компетенцією співробітників кафедр та лікарень і мають за мету підвищення якості та безпечності лікування хворих.
Державний експертний центр МОЗ України регулярно контролює чинність проведення клінічних випробувань, саме тому є неможливим участь в проведенні клінічних досліджень за відсутності акредитаційних документів лікувальних закладів.
Необхідно зазначити, що згідно міжнародних етичних принципів біомедичних досліджень ICH GCP, неможливим є залучення до спостереження малолітніх або неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених дітей і дітей-сиріт, навіть якщо вони потребують такої терапії.
Роблячи висновок щодо наданої інформації слід підкреслити, що надання лікарської допомоги населенню, навіть в рамках клінічних досліджень, проводиться перш за все згідно нормативних документів, з дотриманням морально-етичних принципів та норм, поважаючи громадські права, свободу та вільний вибір кожної людини. На превеликий жаль, такі необґрунтовані, безпідставні звинувачення медичних працівників не тільки дискредитують їх компетентність, а перш за все, зменшують шанси дітей отримати ефективне, безпечне і не завжди доступне пересічному громадянину лікування міжнародного рівня. Подібні не зважені заяви політиків створюють напругу в суспільстві та перешкоджають важким процесам ефективного реформування медичної галузі за Європейськими стандартами.
Проректор з наукової роботи, професор І.П. КАЙДАШЕВ
Проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи, доцент І.В. КСЬОНЗ
Завідуюча кафедри педіатрії № 2, професор Т.О. КРЮЧКО