Військові аналізують чим завершиться перехід армії на контрактну основу

Рішенням керівництва та оборонного відомства держави з нинішній рік стане в Україні вирішальним у остаточному переході української армії на контрактну основу. Плюси або мінуси цього нововведення передбачити ще важко, але на думку, насамперед, переважної більшості військових — це значний крок уперед у порівнянні з існуючою донині системою призову. По-перше, навіть при передбаченому кількісному скороченню війська, одразу відпадає головна проблема комплектування армійських підрозділів, пов΄язана з так званими ухилами від призову. Служити чи ні — тепер вирішуватиме кожен громадянин свідомо. По-друге, зникне і навантаження на військомати, які крім мобілізаційних завдань забезпечують облік, приписку допризовної молоді, медичні огляди і таке інше. Ну, і нарешті, при задекларованих високими посадовцями пільгах для військовослужбовців, значно прозорішою та прийнятною стане і позитивна мотивація служби за контрактом. Так, при нинішньому грошовому забезпеченні, яке складає для контрактників у середньому 1200 — 1500 гривень на місяць і навряд чи є прийнятним для молодої людини, воно до кінця року обіцяє стати якнайменше удвічі більшим. А це, як на мене, вже варто уваги вже з огляду на те, що соціально-побутові умови для контрактників вище керівництво обіцяє покращити.

Хоча і тут має місце певний парадокс: у військовій частині у селищі Селещина при наявності кадрових вакансій та вільних місць у казармі поліпшеного планування більше двадцяти, то якщо узяти такі міста, як Полтаву, Миргород, Кременчук, — ця проблема стоїть достатньо гостро. Але як-то кажуть, поїзд вже з місця зрушив, програма реформ почала діяти, і її перші результати вже достатньо відчутні. Зокрема, за значним підвищенням грошового забезпечення льотного складу, військових моряків, розвідників, воно збільшується і для офіцерського та сержантського складу інших військових професій. Звісно, це проходить на тлі активізації формування кадрового резерву: більш напружено запрацювали центри навчання та підготовки фахівців різних напрямків, у вищих навчальних закладах області почали повертатись до створення військових кафедр, більш прискіпливою та предметною став відбір кандидатів для проходження контрактної служби безпосередньо у військових частинах, адже тепер саме їм надано право призивати на контрактну службу бажаючих.

Достатньо зазначити, що лише у 179-му об΄єднаному навчально-тренувальному Центрі військ зв΄язку на нинішній рік передбачено аж п΄ять наборів слухачів для виконання завдань у складі миротворчих контингентів. Кадрова потреба спеціалістів із припиненням системи призову постає сьогодні в усіх військових частинах та установах регіону, але чи стане це панацеєю у вирішенні проблеми працевлаштування для молоді та чи зміцнить засади обороноздатності Збройних Сил — покаже час...

Володимир ЛАЗАРЄВ для «Полтавщини»