Як має харчуватися школяр

Здавалося б, ми так багато знаємо про харчування, і водночас так мало переймаємося цією проблемою. Тим часом, стан здоров’я дорослої людини багато у чому визначається якістю харчування саме в дитячому віці, коли відбувається бурхливий розвиток організму і обмінні процеси в ньому перебігають найінтенсивніше.

За останніми даними ВООЗ, здоров’я дитини на 15% залежить від організації медичної служби, на 25% — від генетичних особливостей і на 60% — від збалансованого харчування. Правильно складене й професійно організоване харчування дитини забезпечує її нормальний фізичний розвиток, запобігає багатьом хронічним захворюванням.

На думку дієтологів, сучасний школяр повинен їсти не менше чотирьох разів на день, причому на сніданок, обід і вечерю неодмінно має бути гаряча страва. При складанні раціонів харчування слід враховувати, що їжа має бути поживною, смачною і у достатній кількості.

Для організму, що росте, обов’язкове вживання молока, сиру, кисломолочних продуктів — джерел кальцію і білка. Дефіцит фосфору і кальцію також допоможуть подолати рибні страви. В якості гарніру краще подавати не картоплю чи макарони, а тушковані або варені овочі (капусту, буряк, цибулю, моркву, боби, часник). За день школярі повинні випивати не менше одного-півтора літра рідини ( негазованої води, фруктових чи овочевих соків).

Дуже важливо нагодувати дитину правильним сніданком. Окрім солодкого чаю, варення чи кондитерських виробів, до нього повинні обов’язково входити хлібобулочні вироби, каші, макарони, свіжі овочі. Серед фруктів краще віддати перевагу яблукам, багатим на клітковину і пектин. Це складні форми вуглеводів, запас яких необхідний дитині. Інші вуглеводи краще розподілити на проміжні прийоми їжі протягом шкільного дня: фруктові напої, чай, какао, булочки, печиво, цукерки забезпечать постійне надходження свіжих порцій глюкози в кров і стимулюватимуть розумову активність школярів.

Дуже важливий компонент їжі, необхідний для задоволення енергетичних потреб школярів — це жири. На їхню частку припадає від 20 до 30% від загальних добових витрат енергії.

Білки — це основний «будівельний» матеріал для тканин і органів дитини. Білки відрізняються від жирів і вуглеводів тим, що містять азот, тому білки не можна замінити ніякими іншими речовинами. Школярі 7-11 років повинні одержувати на добу 70-80 г білка, або 2,5-3 г на 1 кг ваги, а учні 12-17 років — 90-100 г, або 2-2,5 г на 1 кг ваги.

Білки можуть бути тваринного і рослинного походження. У дитячому харчуванні враховуються якісні особливості білків. Так, питома вага білків тваринного походження в раціоні дітей шкільного віку повинна становити 60-65% (у дорослих — 50%). Найбільше білків міститься у м’ясі, рибі, яйцях і молоці. Білки цих продуктів містять незамінні амінокислоти — лізин, триптофан і гістидин: речовини, що забезпечують процес росту і розвитку дитини.

Найбільшою мірою потребам дитячого організму відповідає молочний білок, так само, як і всі інші компоненти молока. У зв’язку з цим, молоко має розглядатися як обов’язковий продукт дитячого харчування, що не підлягає заміні. Для дітей шкільного віку оптимальна добова норма молока — 500 мл.

Також школяр обов’язково повинен споживати у необхідних кількостях клітковину — суміш речовин, що знаходяться в стеблах, листі й плодах рослин, стійких до процесу травлення і адсорбції у тонкому кишечнику людини, і які повністю або частково ферментуються мікрофлорою в товстому кишечнику. Клітковина необхідна для нормального травлення, адже вона посилює перистальтику кишок.

Під час розробки харчування для дітей слід враховувати наступне: їжа дітей молодшого шкільного віку повинна мати відносно більшу енергетичну цінність, оскільки на кожен кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Наприклад, дитині у віці до 1 року на 1 кг маси тіла на добу необхідно 460,5 кДж; дитині молодшого шкільного віку — 293,1 кДж; юнакові 18 років — 209,3 кДж.

Проте задовольнити потребу організму в енергії — це ще далеко не все. Наприклад, людині достатньо з’їсти 1,5 кг білого пшеничного хліба, щоб отримати необхідний енергетичний запас у 14 235 кДж. Але така одноманітна їжа не може задовольнити потребу організму у тваринній і рослинній їжі, де містяться білки, жири і вуглеводи. Потрібно споживати різноманітну їжу, і чим більше вона різниться за складом, тим краще засвоюється організмом.

Меню для дітей слід продумувати заздалегідь, враховуючи їхні вікові особливості, потреби і вподобання. Для збудження апетиту діти не потребують гострих приправ, таких як гірчиця, перець. Проте для них треба включати до меню квашену капусту, овочеві салати тощо. Обов’язковою умовою повного засвоєння поживних речовин є смакові якості страв.

Монотонне споживання одних і тих самих страв кожного дня призводить до одноманітного раціону, неповноцінного харчування, різко зменшує апетит і знижує виділення травних соків.

При плануванні раціону школярів також необхідно враховувати пори року. У зимовий період при низьких температурах організм дитини витрачає більше енергії, тому їжа період повинна мати більшу енергетичну цінність. Влітку, при високій температурі повітря, рекомендується легкозасвоювана їжа, яка містить необхідні для організму поживні речовини, оскільки діяльність травних залоз в дітей у спеку різко знижується, кількість травних соків недостатня. Легкозасвоюваним є молочно-рослинне меню. Зловживання влітку жирною, м’ясною їжею може призвести до застою в шлунку і кишках, що викликає бродіння, гниття, а нерідко й розлади діяльності травного каналу.

Про правильну організацію харчування школярів повинні дбати не тільки сім’я, батьки, а й навчальний заклад. Шкільні роки — час бурхливого росту, безперервного фізичного і розумового розвитку. Зростання, постійний рух, напружена розумова діяльність — все це ставить перед організмом додаткові вимоги, зокрема, великих енерговитрат. Для росту і забезпечення нормальної життєдіяльності організму серед інших факторів неабияке значення має режим харчування. Під режимом харчування слід розуміти дотримання помірності, різноманітності їжі, інтервали між прийомами їжі мають бути не меншими і не більшими, ніж 3,5-4 год. Якщо дитина регулярно їсть у одні, й ті самі години, то умовнорефлекторне виділення соків у неї починається ще до прийому їжі, що значно активізує процес травлення. Ще однією умовою режиму харчування є його помірність. Переїдання дуже шкідливе для дитячого організму, бо воно призводить до розвитку різних захворювань (наприклад, ожиріння), а також знижує розумову діяльність дитини.

Школа повинна забезпечувати своїх учнів гарячими сніданками. Особи, відповідальні за приготування їжі, повинні складати меню гарячих сніданків на тиждень вперед з урахуванням характеру діяльності дітей, пори року і всіх вищезгаданих вимог. Енергетична цінність шкільних сніданків, як правило, повинна становити 1200-1600 кДж. На гарячий сніданок передбачаються дві, а на обід (для груп з продовженим днем) — три страви.

Харчування впливає на розвиток центральної нервової системи дитини, на її працездатність. Це прописні істини, які ніхто не відкидає, але хотілося б, щоб вони набули більшого звучання і держава в особі фахівців вищого ешелону влади та всіх, від кого залежить організація харчування дітей і підлітків, усвідомили, що харчування дітей — це імідж держави і її майбутнє. А також те, що в сучасному суспільстві не повинно бути голодних людей, тим паче дітей!

Ольга ОКСЮТА, лікар-дієтолог, дитячий гастроентеролог вищої категорії педіатричного відділення № 1 Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні