Валерій Асадчев відповів Андрію Матковському
Під час представлення нового голови Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовіченка, колишній керманич області Валерій Асадчев тактовно промовчав стосовно висловленої публічно міським головою Полтави Андрієм Матковським радості з приводу зміни очільника ОДА
Звісно, після того випадку журналісти не змогли не запитати у Валерія Михайловича на останній його прес-конференції про стосунки вже колишньої обласної влади із міською.
— Із самого початку я намагався максимально не загострювати ці стосунки, — розповів ЗМІ Валерій Асадчев. — Але, на жаль, вони склалися не найкращим чином. Я свого часу пояснив суть цього конфлікту — людина не дотримала свого слова (йдеться про встановлення у Полтаві пам’ятника Мазепі — авт.). Однак є і другий момент — Полтава багато чого втратила і втратила по багатьох показниках. Полтава серед інших міст області по багатьох важливих показниках посідає 4-5 місце. Керівництво Полтави більше опікувалося своїми особистими питаннями і вирішило їх успішно, але суспільні проблеми залишились незмінними. І це не тільки дороги чи питання краєзнавчого музею... Галузь ЖКГ фактично знищена.
Також Валерій Михайлович згадав про забур’янені гектари на території колишніх артскладів.
— Якщо б тоді, 4 роки назад, Міністерство оборони, і Анатолій Гріценко особисто, і міська влада підтримали б нашу пропозицію — а ми не казали «віддайте нам цю землю», ми казали «давайте візьмемо під спільний контроль», — то сьогодні б там стояло доступне житло і реально люди б отримали там квартири, в тому числі й військовослужбовці, — сказав Асадчев.
Під час прес-конференції було піднято й питання замороженої реконструкції обласного театру ім. Гоголя. За його словами, цей об’єкт фактично реконструйований, усі комунікації замінені. Єдина проблема у тому, що кошти на закупку нового обладнання наразі заблоковані Держказначейством. Тож через 3-4 місяці, на думку Асадчева, театр повинен бути готовим. Тема ж «театральної дуелі» між колишньою обласною та нинішньою міською владою була продовжена Валерієм Михайловичем досить нестандартно.
— А хто мені відповість, де був перший полтавський театр? — запитав він. — Він був у приміщенні кінотеатру «Колос». Це був унікальний театр і феноменальний зал, який не уступав аналогічному Віденському. Це міська власність. І подивиться, що там є зараз, все закрито і забито.
Закриваючи цю вже надокучливу для нього полеміку, Валерій Асадчев акцентував на тому, що він завжди хотів обійтись без політичної демагогії, а намагався щось конкретно зробити. Він після себе залишає новій владі великий конкретний спадок, в тому числі і обласний драматичний театр.
, «Полтавщина»