15.01.2013 | 18:50

Полтавка звернулася до правоохоронців з приводу свавілля в ДАІ

Світлана Соболь має підозри, що окремі працівники ДАІ забрали у неї автомобіль та передали колишньому чоловіку із меркантильних мотивів

На редакційну пошту ІВ «Полтавщини» надійшов лист полтавки Світлани Соболь. Подаємо його без скорочень.

До вас звертається мешканка Полтави Світлана Валентинівна Соболь. Оскільки життєва ситуація, у яку я потрапила, з особистої площини перейшла в площину зловживань посадових осіб, я змушена публічно звернутися до правоохоронних органів, аби там дали оцінку діям працівників Державтоінспекції і допомогли нарешті встановити справедливість.

З 2011 року я перебуваю у процесі розділу майна після розлучення із своїм колишнім чоловіком Сергієм Соболем. На сьогодні триває розподіл спільного майна. В рамках цієї процедури апеляційний суд Київського району міста Полтави прийняв рішення щодо передачі Соболю С.В. автомобіля Peugeot Partner, який оформлено на мене. Однак, цієї ухвали я не бачила, підозрюю, що тут «постарався» мій колишній чоловік, аби вона не потрапила мені до рук.

Хоча останнє слово в цій історії мав би сказати касаційний суд, який нині розглядає справу, уже на сьогодні у мене незаконно забрали автомобіль. 10 січня 2013 року на проспекті Миру у Полтаві мене зупинив патруль ДАІ. Інспектор попросив мене показати документи і вихопив їх через прочинене вікно. Повернути водійські права він відмовився, мотивуючи такі дії тим, що машина, за кермом якої я перебувала, знаходиться у розшуку. За його словами, про це є відповідна заява. Однак показати цей чи будь-який інший документ, який би підтверджував його слова, він не зміг і керувався у своїх діях винятково усними розпорядженнями, які отримував по телефону. Жодного враження на співробітника ДАІ не справив той факт, що вдома на мене чекала грудна дитина. Натомість він відреагував на наказ нібито начальника кримінального розшуку, який зателефонував йому на мобільний і змушував інспектора якнайшвидше забрати у мене авто. Зазначу, що наше спілкування з представниками ДАІ знімали невідомі люди з автомобіля Toyota Tundra, державний номер ВІ 7773 АН.

Свідками затримання мого автомобіля були мешканці Полтави Запорожець Геннадій Васильович, Лисенко Катерина Сергіївна та Шкодіна Світлана Петрівна. Підтвердження цьому можна знайти на відео тих таємничих осіб, які перебували у згаданий «Тойоті» і фіксували подію на камеру. Зрештою, простоявши на морозі понад п’ять годин, у супроводі синів Дениса Сергійовича Соболя та Микити Сергійовича Соболя, свідків я таки погодилась помістити авто на штраф майданчик. У разі спротиву мені погрожували адміністративною відповідальністю та арештом терміном на 15 діб. У присутності співробітника ДАІ я закрила автомобіль своїми ключами і забрала їх з собою. На щастя, мені повернули хоча б техпаспорт на автомобіль. Але у машині залишались сумка та дороговартісна звукова апаратура, що належить моєму старшому синові, Денису. Жодного акту чи опису того, що було всередині автомобіля, співробітники ДАІ не зробили, задокументували лише стан машини зовні.

Цікаво, що у базі Державтоінспекції 10 та 11 січня мій автомобіль не був оголошений у розшук. До того ж, машина на час затримання перебувала під арештом, про що на основі ухвали Київського районного суду міста Полтави № 2-2257 від 22.11.2011 року про накладення арешту винесено постанову Київського районного ВДВС міста Полтави від 19.12.2011 року про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, на час затримання авто, доки провадження триває, ніхто не мав права на її відчуження, доки арешт не буде знято. Крім того, за фактом вилучення у мене автомобіля я написала заяву до міського та обласного підрозділів ДАІ, де з-поміж іншого просила не перереєстровувати авто і не видавати іншій особі на іншу особу, доки воно перебуває на штрафмайданчику і не з’ясовані усі обставини його вилучення.

Під час оформлення заяви зі мною спілкувався капітан міліції, інспектор з розшуку ДАІ Олександр Григорович Крайнік. За його словами, заява про викрадення мого автомобіля, яка і стала приводом для його вилучення, нібито лежала в нього на столі ще з грудня минулого року, але він не відніс її до канцелярії. Зрештою, коли пан Крайнік довідався, що існує ухвала касаційного суду, згідно з якою відкрито провадження у справі розподілу майна, і доки воно триває, машину не мають права відчужувати, він ніби дав задній хід і попросив копію цього документа. Цього мало вистачити для того, щоб повернути мені авто. Увечері в п’ятницю, 11 січня, близько 17:30 я принесла документ в ДАІ, але там сказали, що видачу автомобілів з штрафмайданчика завершено, і запропонували нам прийти наступного дня, в суботу, починаючи з 8:00 ранку. Покидаючи приміщення інспекції я особисто бачила, що машина на той час перебувала на штрафмайданчику. Близько сьомої вечора у п’ятницю авто бачив і пан Крайнік та його колега Наталія Валерівна. Однак на ранок суботи машина зникла.

Як свідчить запис у журналі за підписом капітана міліції Куліша В.Є., машину видали о 15:40 у п’ятницю, 11 січня. Тобто, коли ми з сином бачили її востаннє на штрафмайданчику, її там за документами, вже не було. Видали автомобіль без ключів і документів, і того ж дня, у суботу, мій колишній чоловік спробував переоформити його на себе.

Тепер вже справжня заява від мого імені про зникнення авто лягла на стіл ДАІ. Однак, співробітники інспекції, здається, не надто поспішають реагувати на неї. На запитання «Які розшукові заходи проводяться за фактом мого звернення»«, пан Крайнік не зміг дати конкретної і вичерпної відповіді.

Цікавим видається той факт, що проплата за перебування машини на штрафмайданчику була здійснена справді о 15:40 у п’ятницю, 11 січня. Тобто інспектор, який займався нашою справою, знав, що її доведеться віддати не мені, а іншій людині, тому і відправив нас з документами до ранку суботи, 12 січня.

У світлі викладеного у мене виникає низка запитань. Зокрема, на основі чого у мене вилучили автомобіль, якщо його не було у базі розшуку ДАІ, а всі документи на машину законно оформлені на моє ім’я? Хто стоїть за тими усними наказами, які отримували інспектори ДАІ? Чому інспекція на сьогодні не поспішає розшукувати мого колишнього чоловіка, натомість обіцяють затримати його, коли він прийде оформляти авто на себе, нібито не знаючи, що зараз це можна зробити не виходячи з дому? З усього, що відбулося і продовжує відбуватися, можна зробити висновки про корумпованість і заангажованість Державтоінспекції, яка погрожує мені, законній власниці авто, арештом та штрафом за небажання віддавати машину на штрафмайданчик, і в той самий час передає транспортний засіб людині, яка не має на нього жодних документів чи прав. Я прошу прокуратуру відреагувати на цей кричущий факт порушення моїх прав і дати належну оцінку діям співробітників Державтоінспекції.

Сподіваємося, що правоохоронці відреагують на цю ситуацію, яка, зі слів жінки, і справді виглядає надто підозрілою щодо дотримання законності окремими співробітниками ДАІ.

«Полтавщина»

Суспільство