На Полтавщині планують ще один пам’ятник, пов’язаний із Мазепою

Сьогодні у прес-центрі МБК відбувся круглий стіл на тему «Коломацькі угоди — 325 років». До слова: Коломацькі статті — це міждержавний договір між новообраним гетьманом України Іваном Мазепою й козацькою старшиною та московськими царями Іваном, Петром й царицею Софією.

Про суть Коломацьких угод присутнім нагадав полтавський історик Віктор Ревегук. З 22 статей 18 були «старими» (як за попереднього гетьмана) — хіба що у них змінили кількість козаків. Так, чисельність регулярного козацького війська стала 30 тисяч, плюс — 5 тисяч найманих піхотинців і 5 тисяч найманої кінноти. Решта статтей обмежували владу гетьмана. Якщо у Березневих статтях Богдан Хмельницький мав лімітовані стосунки з Польщею та Туреччиною, то у Коломацьких статтях будь-які зносини з ними були заборонені. До того ж, гетьману не дозволялося призначати полковників, а козацькій старшині — «скидати» гетьмана. Ще одне зобов’язання згідно з угодами: старшина мала писати доноси на свого гетьмана. За словами Віктора Ревегука, українці відмовлялися від своєї ідентичності (московки виходили заміж за козаків), а в гетьманській резиденції — Батурині — поставили московські стрільці.

Під час зібрання присутні висунули пропозицію встановити як згадку про цю історичну подію пам’ятний знак. Де? У Чутівському районі біля річки Коломак, адже громадські діячі впевнені: вищевказані події відбулися саме на території Полтавщині.

— Коломацьку угоду укладали під Чутовим. Тепер конкретніше... У літописі Самійла Величка сказано: це все відбулося за версту від Полтави. Але хіба можливо розмістити на такій території аж 60 тисяч військ? До того ж врахуємо той фактор, що та територія була вкрита лісами... Звернімо увагу і на те, що поняття «версти» тлумачать по-різному. Наприклад, є така притча: Карл ХІІ запитав у Мазепи, чи далеко від Полтави знаходиться Азія. Той відповів: «За 50 верств». То у розумінні Мазепи верста — близько 8 км.

— Є дані про те, що верста — це і 10, і навіть 12 км, — прокоментував Володимир Степанюк, голова Полтавської асоціації «Громадянське суспільство».

Але, на думку деяких присутніх громадських діячів, для встановлення пам’ятного знаку в Чутівському районі потрібні ґрунтовні документальні підтвердження. На це Володимир Степанюк зауважив:

— Чому я маю доводити комусь свою правоту? Хай він доведе мені те, що цієї події під Чутовим не було. А не я маю йому доводити, що усе-таки підписання статей відбулося там-то чи там-то. Он біля Білої Альтанки поставили камінь, ніби там зупинявся князь Ігор, — і всі фотографуються. Але це також документально не підтверджено. Тоді чому ми не можемо встановити пам’ятний знак біля Коломака? До того ж Чутівський район — один із найбідніших у нас на Полтавщині в плані історичних подій та пам’яток.

Ще один аргумент необхідності встановлення не тільки пам’ятного знаку про підписання Коломацьких статей, але й самого пам’ятника Мазепі на Полтавщині висловив краєзнавець і козак Володимир Полапа: «Нехай Мазепа не золотий, не красивий, не пухнастий, але ж наш! А своєю забороною поставити пам’ятник  у нас віднімають пам’ять. Це — психологічна війна».

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»