Українські діти починають працювати з 12 років

Сьогодні, 12 липня, — Міжнародний День боротьби з дитячою працею. В Кодексі законів про працю України чітко написаний вік, з якого дозволяється прийняти людину на роботу, — 16 років.

Але існує виняток, законодавство допускає працевлаштування дітям віком 14-15 років, лише за згодою одного з батьків або осіб, які їх заміняють. Порівнюючи з іншими каїнами, цей вік є досить раннім. Мабуть це пов’язано з минулим нашої країни, чи з її економічним становищем. За даними Міжнародної організації праці (МОП) в Україні середній вік,коли діти починали працювати, — 12 років.

Як і кожне явище дитяча праця має свої плюси та мінуси. З одного боку, той хто пішов працювати в юному віці, знає ціну грошам, бо переконався на власному досвіді на скільки це важко. З іншого, діти позбавляються дитинства, можливості отримувати освіту, бо ідуть працювати, аби заробити на хліб. Однак, як виявилося, це ще не найстрашніше, що може спіткати українських дітей. Дитяча праця в її найбільш небезпечних формах, активно експлуатується в східних та південних областях України. Одні працюють на шахтах, інші продають різні товари на морських пляжах.

Якщо говорити про Полтавську область, то експлуатація дітей — явище не дуже поширене. В основному підлітки ідуть працювати на літніх канікулах. Частіше всього вони розклеюють оголошення чи роздають листівки. А от при отриманні заробітної плати іноді існують проблеми. Частіше діти працюють не офіційно і тому залишаються безправними, а отже, і соціально не захищеними. Таким чином, притягти за порушення трудового законодавства (невиплату зарплати, примус до виконання роботи в позаурочний час, умови праці тощо) до відповідальності несумлінних роботодавців сьогодні практично неможливо.

Андрій МИРОШНИЧЕНКО, «Полтавщина»