Полтавці визначили межу бідності, а 36% назвали себе бідними

З метою дослідження самооцінки населенням України рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє Держстат України у січні цього року провів опитування домогосподарств, які брали участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя у 2011 році.

Отримані результати свідчать про незначні зрушення у структурі оцінок домогосподарствами стану свого добробуту порівняно з 2010р. Так, як повідомила Ольга Грицаєнко, головний спеціаліст-економіст Головного управління статистики у Полтавській області, частка домогосподарств, які надали високу оцінку своїм річним доходам (грошей вистачало навіть на заощадження), зменшилась з 18,2% до 15,8%, а частка домогосподарств, які оцінили рівень своїх доходів як незадовільний, збільшилась із 18,8% до 20,3%.

Оцінили рівень своїх доходів у цілому як достатній 79,7% домогосподарств, а 19,2% — як дохід, достатній для нормального харчування, але вони обмежували себе у споживанні непродовольчих товарів та послуг, крім того, 1,1% домогосподарств не могли забезпечити навіть достатнє харчування.

У ході дослідження першочергового спрямування можливих додаткових коштів респондентам було запропоновано визначити три пріоритетні напрями. При значному збільшенні доходів 54,8% домогосподарств спрямували б додаткові кошти в першу чергу на відпочинок, 50,1% — на лікування, 40,6% — на накопичення, 39,7% — на придбання побутової техніки, 31,0% — на придбання одягу та взуття, 28,0% — на поліпшення житлових умов. Порівняно з 2010р. скоротилися частки домогосподарств, які витратили б додаткові кошти на поліпшення харчування (з 18,8% до 17,2%), на придбання одягу та взуття (з 32,6% до 31,0%), на поліпшення житлових умов (з 39,3% до 28,0%) та на накопичення (з 43,4% до 40,6%). Разом з тим, зросли частки респондентів, які спрямували б кошти на придбання побутової техніки (з 36,0% до 39,7%), на лікування (з 47,9% до 50,1%), на відпочинок (з 52,5% до 54,8%), на освіту (з 11,9% до 18,6%) та на автомобіль (з 11,4% до 18,0%).

У ході опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є одним з методологічних підходів до визначення суб’єктивної межі бідності. Найбільша частка домогосподарств вказала дохід у розмірі 1900,1–2300,0 грн. Цю суму зазначили 34,3% домогосподарств. Наступним за ступенем поширення був дохід у розмірі 1300,1–1500,0 грн. (23,6% домогосподарств).

Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства в ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, на їхню думку, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу. Найбільша частка респондентів (26,9%) вказали дохід у розмірі 4500,1–5000,0 грн. Наступним за ступенем поширення оцінок був дохід у розмірі 3500,1–4000,0 грн., який був указаний 26,8% домогосподарств.

Для дослідження питань суб’єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування 62,3% респондентів (у 2010р. — 69,7%) віднесли себе до небідних, але ще не представників середнього класу, до бідних — 36,4% (у 2010р. — 26,9%), до представників середнього класу — 1,3% (у 2010р. — 2,8%), до заможних — не відніс себе жоден респондент (у 2010р. — 0,6%).

За результатами дослідження думки респондентів щодо найбільших соціальних та особистих цінностей домогосподарства, як і у 2010р., основним пріоритетом вказали здоров’я (82,4% та 80,2%), другим — сім’ю, дітей (16,3% та 17,3%). Матеріальний добробут вказали відповідно лише 0,4% та 1,9% домогосподарств.

Більше половини респондентів — 57,8% — вважають, що відповідальність за їх добробут має нести як держава, так і вони самі, 18,9% — переважно держава, 16,9% — повністю держава. Лише 5,9% домогосподарств покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.

Економічна криза продовжує впливати на економічні очікування домогосподарств. Так, розподіл домогосподарств за очікуваннями щодо змін їхнього добробуту на наступні 12 місяців засвідчив, що 64,2% домогосподарств (у січні 2011р. — 57,5%) не сподіваються на суттєві зміни свого матеріального становища, 20,2% (32,2%) — очікують його погіршення і тільки 10,7% (7,1%) — оптимістично дивляться в майбутнє і сподіваються на поліпшення свого добробуту.

Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»