Чому в армію не взяли 10 тисяч полтавських призовників?

Як ми вже писали, навесні цього року до лав української армії призвали 11 тисяч полтавців. З них реально прибули — тільки 759. Ще близько 200 пішли на контрактну службу. То що ж із рештою?

За словами підполковника Андрія Ткаченка, начальника відділу обліково-призивної роботи, заступника Полтавського обласного військового комісара (з призиву), 1600 хлопців взагалі не з’явилося до військкомату.

— Зараз полтавці мають самі з’являтися до військкомату у зв’язку з початком призиву, навіть якщо не отримали повістку, — розповів Андрій Ткаченко. — Матеріали щодо тих, хто не прийшов до нас, передаються у правоохоронні органи. Ті розшукують хлопців. Порушення правил військового обліку загрожує призовнику штрафом згідно зі статтею 210 Адміністративного кодексу України. Так, неявка хлопців на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи тощо тягнуть накладення штрафу від 85 до 119 гривень. Повторна неявка загрожує штрафом від 170 до 255 гривень. Якщо призовник не з’являється саме на відправку до збірного пункту, це загрожує йому навіть порушенням кримінальної справи.

За словами Юрія Сулаєва, начальника прес-служби УМВС України в Полтавській області, ухилення від призову на строкову військову службу карається обмеженням волі на строк до трьох років (стаття 335 ККУ). Відповідати призовнику доведеться, якщо правоохоронці доведуть, що він має повістку і свідомо ухиляється від служби в армії. До речі, за минулий рік було проти тих, хто не з’явився на пункт відправки, порушили 2 кримінальні справи. Андрій Ткаченко зазначає: у міському військкоматі — 8 справ. Решту з тих, хто не з’явився на призив, і досі шукають. Є й такі, кого не можуть знайти більше року.

Як виявилося, ще більше 1200 полтавців не взяли до армії через те, що їм вже виповнилося 25 років. Чому їх не призвали на службу раніше? За словами Андрія Ткаченка, «хтось бігав-ховався, хтось — мав відстрочку, хтось навчався». Ще частина призовників — випускники-медики та педагоги. Останні після закінчення вишів мають працювати за спеціальностями і їх до армії не забирають. Це за умови, якщо медики працюють тільки у сільській місцевості, а педагоги викладають саме свої предмети. Андрій Ткаченко говорить: «липові» довідки тут не пройдуть: занадто багато документації потрібно зібрати, витягів з наказів, довідок про підтвердження посади та місця роботи з різних інстанцій тощо. При цьому, як тільки педагог або медик перестають працювати у школі чи мед закладі відповідно, їх одразу ж призивають служити — до 25 років (раніше — до 27).

Ще одна причина, з якої полтавців останнього весняного призиву не взяли до армії, — це відстрочки. Таких — більше 4400. Найпоширеніші — за сімейними обставинами (дитині до трьох років; двоє дітей). Були і такі відстрочки: через те, що батьки — пенсіонери (за віком), за втратою годувальника тощо. Є відстрочки і у зв’язку з навчанням. Так, на обліку на сьогоднішній день у міському військкоматі і досі знаходиться 12 тисяч полтавців, які навчаються.

— Більше 1650 хлопців не поповнили під час останнього призиву ряди армійців через погане здоров’я. Найпоширеніші хвороби — це захворювання шлунково-кишкового тракту. Чим сьогодні молодь харчується? Між супом і чіпсами перевагу надають останнім. А тоді гастрити, язви... Що ще? У призовників — сколіоз, плоскостопість. Так, звикають зі школи ходити у кедах, а не в туфлях, де є невеличкий каблук.

Є частина хлопців, яких не узяли до армії через стан здоров’я, але вони цього сильно хотіли. Таким ми пишемо: «Непридатний для служби у мирний час, обмежено придатний — у воєнний час».

Ще п’ятеро полтавців перебувають на альтернативній службі. Це ті, кому, за релігійними поглядами, не можна тримати у руках зброю. Ці хлопці — на соціальних роботах — працюють двірниками, медбратами тощо. Так, з тих, хто придатний до несіння служби, на строкову службу призвали більше тисячі. Решта — на черзі.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»