Хочеш зробити добру справу — не забудь паспорт

На днях 11-річний полтавець впав з мосту і отримав опіки тіла на 60% його поверхні. На даний момент потерпілий знаходиться в реанімації. Стан його здоров’я — тяжкий. При цьому для одужання хлопчику терміново потрібно багато донорської крові. За один день батьки мали знайти близько 9 донорів.

Усіх небайдужих просили прийти до обласного пункту переливання крові. Кров для дитини приймали «будь-яку». По-перше, для переливання вже узяли її необхідну кількість з банку — потрібно компенсувати. По-друге, у реанімаційному відділенні запросили заготівлю плазми для хлопчика.

Як виявилося, бажаючих віддати у буквальному сенсі цього слова частину себе не бракувало. Проте деяким з них поділитися кров’ю з малим так і не вдалося. Одна з причин банальна — відсутність паспорта та ідентифікаційного коду (більше потрібен для отримання коштів). Перебуваючи в емоційному стані, забули, не подумали... Дехто з потенційних донорів приїздив до пункту спонтанно. Декого прохання про здачу крові заставало на роботі — і він міг відпроситися лише на нетривалий час. А за паспортом при цьому їхати було ніколи.

Проте медики, розуміючи необхідність здачі крові, допомагали можливим донорам вийти з ситуації. Так, при реєстрації вони приймали будь-яке посвідчення, що підтверджує особу. Ті, у кого був хоч якийсь документ, з полегшенням зітхали — повертатися до справ, не допомігши, не хотілося. Проте інші — «бездокументні» потенційні донори — кров не здали. Довелося їхати за паспортом. А для себе ці полтавці вирішили — без нього на пункт переливання крові не ходити.

До речі, поки що донорської крові для потерпілого хлопчика достатньо. Сьогодні йому зробили одну з операцій — на голові. Батьки не хочуть афішувати свої імена та ім’я дитини. Проте вдячні небайдужим людям за те, що відгукнулися допомогти, і — за молитви. Щодо останнього, за словами родичів, у цьому мають потребу вдень і вночі.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»