Уважність у соцмережах може попередити самогубство

Сьогодні вночі у власній квартирі повісився полтавець. Хлопцю було 22 роки. Переглянувши його сторінку в соціальних мережах, ми помітили кілька моментів, які могли бути передумовами до страшної події. Це фраза, типу: «Отсутствие сна — не проблема. Проблема — когда просто не знаєшь, ради чего просыпаться по утрам». Або заставка на аватарку.

Дівчина з Кобеляцького району, яка повісилася взимку поточного року, також зберігала в соціальних мережах відео та фото суїцидального плану. За поведінкою померлої друзі навіть не могли здогадатися про те, що було у неї в голові. Проте статуси, відео, фото... Тоді на них ніхто не звернув уваги.

За словами головного лікаря Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру Віталія Закладного, самогубці частіше за все виношують у голові план суїциду.

— Не дарма говорять, що кожен, хто лізе в петлю, усе-таки сподівається, що мотузка перерветься, — зазначив лікар. — Тому важливо на такі «знаки» та «крики душі» звертати увагу. Що це може бути? По-перше, спостерігайте за поведінкою своїх друзів і різних. По-друге, ті, хто хочуть покінчити життя самогубством, нерідко говорять про це, попереджаючи оточуючих про свої наміри: «Життя закінчилося», «Я не бачу жодних перспектив». У такому стані людина перестає цікавитися тим, на що звертала увагу раніше. Спілкування її з друзями має хаотичний характер або взагалі припиняється. І тому якщо помічаєте тривожні сигнали, завжди поговоріть з людиною. Краще, можливо, помилитися та дізнатися, що людина адекватна і суїцид не вчинятиме, аніж потім її втратити.

Віталій Закладний дав загальні поради для людей усіх вікових категорій, що робити у важкій ситуації, коли у голову приходять думки про самогубство:

— По-перше, треба мати хорошого друга, з яким можна обсудити будь-яку ситуацію. По-друге, треба ділитися своїми труднощами і переживаннями. З ким, завжди знайдеться. Адже ми стали людьми завдяки тому, що допомагали один одному. Якби хтось колись не поділився б шкурою мамонта, може, і померли б. По-третє, пам’ятайте, що усе проходить. Важкості інколи треба перетерпіти. Говорять, тільки м’ясо, пропущене через м’ясорубку, не можна прокрутити назад, воно вже не стане колишнім шматком. Усе інше — минає, змінюється. До речі, на будь-яку проблему слід дивитися й під іншим кутом. По-четверте, не треба боятися лікарів. У будь-якому випадку вони можуть надати кваліфіковану допомогу. Можна телефонувати за номером 2-17-03 з 8:00 до 18:00. У суботу — до 15:00. Неділя — вихідний. Подзвонити можна і на телефон довіри: 53-45-26 (з 19:30 до 7:00). Просто подзвонити і сказати: «Мені погано. Можна з кимось поговорити?» — і фахівця одразу ж покличуть до слухавки. Можна звернутися і до наших психологів, психотерапевтів особисто — прийти в психоневрологічний диспансер (адреса: вул. Зигіна, 3).

P.S. Метою цієї статті не є звинуватити рідних або друзів самогубців у неуважності, але закликати більше приділяти уваги тим, кого ми любимо та звертати увагу на мінімальні прояви суїцидальної поведінки людини, аби не тільки попередити трагедію, але й не допустити до того, аби особа прийняла рішення покінчити життя самогубством.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»