15 мешканців села Пилипенки стали на захист депутата обласної ради
На Зінківщині конфлікт інтересів між підприємствами депутата обласної ради Олега Кулініча ТОВ «Октан» і Івана Некрасова ТОВ «Полтаваекопродукт-2» набирає обертів
Нагадаємо, нещодавно ми опублікували лист від імені трудового колективу «Полтаваекопродукт-2» щодо, за їхніми словами, недобросовісної конкуренції з боку адміністрації «Октану» під заголовком «Депутат обласної ради замішаний у корупційно-рейдерському скандалі на Зіньківщині». Сьогодні до редакції надійшов лист від 15-ти мешканців села Пилипенки, які стали на сторону Олега Кулініча «прекрасного керівника, організатора, чуйної людини, яка стільки добра зробила і продовжує робити, не ждучи подяк і не шукаючи вигоди» (нагадаємо, «Полтавщина» вважає його одним із майбутніх претендентів на крісло у Верховній Раді). Отже, 15 селян хочуть достроково розірвати через суд угоди щодо оренди паїв з «Полтаваекопродукт-2», аби передати їх «Октану» та висловлюють свою думку з приводу конфлікту, що склався. Від редакції зазначимо, що достатньо великий лист написаний без єдиної орфографічної чи синтаксичної помилки. Тож дякуємо селянам Пилипенок за грамотне звернення.
Олег Кулініч
«Ми, мешканці села Пилипенки, хочемо поділитися із громадою Полтавщини своїм наболілим. Нас обурюють дії керівництва та спеціалістів середньої ланки ТОВ «Полтаваекопродукт-2» по відношенню до власників земель, які воно орендує, та до засновника ТОВ «Октан» Олега Івановича Кулініча.
Протягом багатьох років наше село належало до найкращого в районі колгоспу імені Енгельса, яким керував Іван Петрович Кулініч. У колгоспі був порядок, усі працювали на совість, керівництво до людей ставилося з повагою, — одним словом, жили ми добре, відчуваючи впевненість у завтрашньому дні.
Настали тяжкі часи, держава перестала дбати про село, сільське господарство. Тут би зберегти нашу багатющу базу — так ні, ті люди, які вчилися в інститутах за рахунок колгоспу, працювали тут потім і мали все, ті самі люди взялися руйнувати господарство: продали всю худобу (а її було 5 тисяч голів тільки ВРХ), зруйнували ферми — знищили тваринництво, покинуті поля гуляли роками, забур’янювалися... У всіх на пам’яті ще ті страшні роки. Кажуть тепер, що Кулініч хоче розвалити наше господарство, але ж тут і валити нічого — все давно розвалене тими ж, хто це каже!
Нарешті почало щось налагоджуватися в селі, одержали люди паї, здають їх в оренду, чекаючи від орендатора своєчасної плати, допомоги, людського ставлення, врешті-решт! Шукали й ми такого орендатора, як О.І.Кулініч, просилися не раз до нього в господарство, тому що бачимо, які в «Октані» порядки, яка плата за паї (найвища в районі), яке ставлення до людей. Хочеться приєднатися до одного з найуспішніших підприємств області. Раніше «Октан» не міг дозволити собі розширення земельних площ — потужностей не вистачало. Тепер така можливість з’явилася, й ми сподіваємося, що наше бажання здійсниться.
Попросили Олега Івановича прийняти наші паї. Він згодився. Навіть запропонував постійну роботу нашим людям, і вони вже працюють в «Октані», хоч папери на оренду паїв іще не готові. Люди мають роботу і зарплату.
Зрозуміло, що керівництву ТОВ «Полтаваекопродукт-2» не хочеться віддавати землю. Але про те, щоб люди хотіли мати їх своїми орендаторами, треба було дбати раніше. Нас не влаштовує діяльність цього господарства на нашій землі, а ще більше не влаштовує ставлення керівництва до людей. Наприклад, грошових виплат за паї доводилось чекати й випрошувати по 3-4 місяці. Хваляться, що зерно видали вчасно, але воно не перевіяне, й на жодному обмінному пункті його не приймають. Одержане на паї збіжжя перевозила машина ТОВ «Полтаваекопродукт-2», але за це треба було платити немалі гроші — від 40 до 150 гривень. Орендна плата була низька. Господарство обробляло землю померлих людей, не повідомляючи спадкоємців. Ніколи не орали нам наших власних земельних наділів. Обдурювали із видачею зерна на паї: було, що потім видали гроші, а люди чекали зерна. ТОВ «Полтаваекопродукт-2» нічого не збудувало в селі, не поповнило парку техніки, не звертає уваги на стан доріг, будинку культури чи ФАПу. Тільки витягували соки з нашої землі, щоб собі мати прибуток. А О.І.Кулініч допомагав нам завжди, коли б не зверталися, хоч ми йому ніби й ніхто...
Тепер, коли частина власників паїв подала заяви до суду на розірвання договорів оренди, керівництво ТОВ «Полтаваекопродукт-2» заворушилося, причому його дії вражають і, як було сказано вище, обурюють до глибини душі. Почали з того, що організували справжнє обливання брудом О.І.Кулініча — у пресі, в розмовах, що ходять селом. А селом ходять не тільки розмови, а й спеціалісти середньої ланки та інші прихвосні керівництва. Буквально — ходять від хати до хати й агітують не йти в «Октан», обіцяючи золоті гори, а то й погрожуючи. Дійшло до того, що носять по 2500 грн. готівкою і видають прямо у дворі на руки тим, хто відмовиться від свого позову до суду. Це вони так виплачують орендну плату за 2012 рік! Ту саму плату, яка ще минулого року була вдвічі менша, а тепер, коли виникла загроза, чарівним способом зросла. А ми й задумались: виходить, можна платити й удвічі більше! Чому ж раніше цього не робилося? Значить, ТОВ «Полтаваекопродукт-2» дбає про людей тільки коли йому щось загрожує, а так би ми чекали зростання орендної плати ще до того, поки рак свисне.
А ті, хто агітує залишатися в ТОВ «Полтаваекопродукт-2», звичайно, мають свою вигоду. Адже в «Октані» не так просто працювати. Вони ж самі кажуть: «Ти в „Октані“ не вробиш, бо у чарку заглядаєш». Справді, п’яниць там не вітають, порядок є, красти не дають... Хіба ж це робота для тих, хто звик і пити, й красти, й людей дурити?
Обіцяють нам тепер і грядки орати (дуже дешево, а декому й безкоштовно, а раніше орали тільки «своїм»), і безкоштовну допомогу на поховання надавати, й достроково паї виплачувати на кілька років уперед... Тільки важко вірити таким чудесам, адже раніше про це ми і мріяти не могли, а обіцянки всі ці даються під тиском обставин, для ТОВ «Полтаваекопродукт-2» несприятливих.
Отож, ті, хто не подавав до суду заяв про розірвання договору оренди, тепер повинні бути вдячні Олегу Івановичу Кулінічу за те, що орендна плата зросла більше ніж удвічі: якби не його згода допомогти нам, та плата й досі була б на старому рівні.
Хочемо, щоб нас, жителів Пилипенків, почули всі: ми не закликаємо власників паїв переходити в «Октан». Кожен сам вирішить, як розпорядитися землею. Але не треба казати неправду про порядну людину, яка простягає нам руку допомоги, — про О.І.Кулініча, прекрасного керівника, організатора, чуйну людину, яка стільки добра зробила і продовжує робити, не ждучи подяк і не шукаючи вигоди. Самі б спробували хоч крапелиночку свого віддати тим, хто потребує допомоги!
І в кінці просимо пробачення в Олега Івановича Кулініча за те, що зважились опублікувати цього листа без його відома. Пишемо це, бо не можемо більше терпіти брехню та несправедливість.»
Мешканці села Пилипенки: Рибальченко Т.О., Бондаренко О.В., Дубина О.Г., Тоцька В.Н., Силка В.М., Омельченко М.О., Бондаренко М.В., Нечитайло М.М., Батюк П.М., Бондаренко О.П., Рибальченко П.А., Бойко Т.С., Пилипенко Н.Г., Силка Н.В., Гусак Л.П.