Пани Решетилівщини, або ще раз про рейдерський туман

Після викладення передісторії конфлікту «Полтавщина» поспілкувалася із керівником ТОВ «Колос» Сергієм Ягодовським.

— До нас надійшла інформація від населення, що з території майнового комплексу почали вивозити металеві конструкції для здачі на металобрухт, — розповів Ягодовський. — Також розпочався демонтаж ферм з метою продажу будматеріалів. Тому ми попередили братів Семуків, щоб вони припинили такі дії. Коли демонтаж продовжився, ми пішли на радикальні заходи і просто вимушені були зайти на свою територію. Слід зазначити, що до цього «СГМ» зібрало людей і без всяких документів розпочали давати їм гроші, говорячи, що це невиплачена їм заборгованість по зарплаті. Але де зарплатні відомості? І на підставі чого, адже правонаступниками є ми, а не «СГМ»?

— Сергій Валерійович, як відбувалося побиття сторожа?

— Ніякого побиття не було, і це зафіксовано на відеокамеру. Він спокійно вийшов, сів на велосипед, але потім зупинився і заявив, що його побили. Та знову поїхав. Через 15-20 хвилин приїхали брати Семуки та їхня мати, які почали погрожувати нам. Для тарану використовували людей, які залежні від них та яким вони розповідають, що ми все пограбуємо та поїдемо. Хоча не потрібно видавати частину людей за усю громаду трьох сіл, які входять до Шилівської сільради. В кожному селі живуть близько 300 мешканців, чому їх голос не враховується? А ми у серпні зібрали людей і сказали, що відновлюємо роботу товариства, готові працювати і виконувати соціальні обов’язки.

— Що було далі?

— Приїхав дільничний, голова МВС, голова РДА. Вони просили, щоб до конфлікту не залучали людей, тому що це господарський спір між юридичними особами.

Голова Шилівської сільської ради Раїса Кальницька

Наступного дня Семуки знову зібрали людей, знову почали лунати погрози. Ми запропонували їм вивезти все своє майно, на яке ми не претендуємо: це мінеральні добрива, посівний матеріал та частина техніки. Вони відмовилися це зробити, хоча потім заявили, що ми все забрали. Якщо коротко, то використовувати людей у якості тарана вони припинили, коли Семукам показали протокол-попередження, у якому були перелічені статті Кримінального кодексу, які вони можуть порушити у разі «штурмів». Зараз біля майна цілодобово чергують представники міліції. Вхід відкритий, «СГМ» має право вивозити своє майно.

— На вашу адресу пролунав докір, що ви зриваєте посівну.

— Ні, ми маємо і техніку, і посівний матеріал, щоб розпочати роботу, але в умовах погроз та штурмів це складно робити. Ми також можемо підключити людей, які не задоволені самоуправством Семуків. Але це не боротьба між людьми. Ми також готові розрахуватися по зарплаті, тим більше, що вже розрахувалися по боргам перед цільовими державним фондами. Але документація знаходиться у Семуків. Ми також виконуємо соціальну роботу: заплатили за освітлення вулиць, купили меблі в дитсадок, у школі зробили санвузол, встановили меморіальну табличку Герою Радянського Союзу на сільській школі. Але погрози лунають. Ми навіть офіс не мали можливості там відкрити, бо нам прямо заявили, що його знищать.

«Полтавщині» також надали змогу поїхати в Онищенки, щоб поспілкуватися із тими людьми, які не задоволені господарюванням братів, але публічного слова не мають.

Палатка охоронців

Ще до приходу Семуків у село Станіслав Іщенко забрав свої паї та обробляє свою землю сам. З тих пір попав у немилість:

— Минулої зими дорогу, де стоїть мій будинок, від снігу спеціально не розчистили. І діти змушені були йти до шкільного автобуса по коліна в снігу. Потім Семуки змушують мене платити за воду, хоча я маю довідку, що я інвалід, тож маю пільгу безкоштовно отримувати воду. Так вони приїхали викопувати труби, хоча ці труби клав у свій час наш кооператив, за наші ж гроші. Та і чому Семуки торгують водою? Вони не є водопостачальною організацією. За що їм гроші платити? Та ще й кран пожежний заблокували, що жодна пожежна машина тепер не може заправитися. Таж сама історія і зі світлом. Хтось не сподобався — відключили. Усі бабці наші залякані, а влада мовчить на кричущі факти: Семуки минулого року самозахватом захопили луки та косовиці та розорали їх. Взяли в оренду ліс, але я бачу, що з часом від того лісу нічого не залишиться, бо ночами вивозять його на пилораму. Панують і царюють як хочуть, вже не знаю, у якому часі я живу.

Також ми мали змогу зустрітися із сільським головою Раїсою Кальницькою, якій нещодавно на зборах, ініційованих Семуками, висловили недовіру. З теми недовіри ми і розпочали із нею бесіду:

— Так, я підтримала позов до суду і проти його задоволення не заперечувала. А чому я повинна була заперечувати, якщо ТОВ «Колос» є правонаступником? Хоча я і намагаюся дотримуватись нейтралітету, але у мене з СФГ «СГМ» склалися непрості взаємини. Якщо минулого року вони десь на 80% виконали свої соціальні зобов’язання, згідно з угодою, то на цей рік вони відмовилися допомагати нам.

Керівник апарату Решетилівької РДА Анатолій Розкопін про цей конфлікт знає, адже з 20 жовтня відбулося вже 4 наради з цього питання. За його словами, завдання влади не втручатися в процес самого конфлікту, а намагатися дотримуватись порядку та бути у ролі посередника.

Своє слово по цій теми висловила і прокуратура області.

Прізвища братів уже з’являлися на наших сторінках в матеріалі «На Полтавщине появилась своя станица Кущевская».

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»