На Полтавщині відзначили 130-річчя письменника Архипа Тесленка
Уродженець Лохвицького району Архип Тесленко — видатний український письменник, творчість якого вивчають у школах
Архип Тесленко також — драматург, публіцист, автор етнографічних розвідок з побуту полтавського села кінця XIX ст. — початку XX ст., а ще — учасник революційних подій 1905 року.
Про нелегкий, сповнений горя та поневірянь, життєвий шлях митця розповіла директор літературно-меморіального музею Архипа Тесленка в селі Харківці Лариса Яковенко.
В урочистому мітингу на честь 130-річчя письменника взяли участь представники влади та небайдужі городяни, повідомляє прес-служба Полтавської обласної ради.
— Ім’я Архипа Тесленка з’явилось в українській літературі на зламі століть і цілих історичних епох, у трагічний час змін, повного зубожіння простого люду і наростання народного гніву. Трагічним було й життя самого письменника, який сповна пізнав всю гіркоту бідності та поневірянь, і закінчив свій земний шлях таким молодим, — сказав, зокрема, у своєму виступі керуючий справами виконавчого апарату Лохвицької районної ради Павло Плужник. — Стає моторошно, коли вчитуєшся в біографію цієї лагідної, поетично чутливої людини, душа якої, мов та ніжна квітка, була безжально стоптана у самому розпалі свого цвітіння.
Урочистий мітинг закінчився покладанням квітів до пам’ятника Архипу Тесленку. Потому у районному Будинку культури відбувся огляд-конкурс драматичних колективів і читців, а також нагородження призерів літературно-мистецького конкурсу пам’яті Архипа Тесленка у номінаціях «Найкращий вірш», «Прозовий твір», «Малюнок до творів Тесленка», «Вишивка, виріб з природного матеріалу».
Довідково. Архип Тесленко народився 2 березня (18 лютого) 1882 року в селі Харківці Лохвицького повіту в селянській родині. Навчався в Харківецькій церковній учительській школі, з якої був виключений за «вільнодумство». Працював писарчуком у волості, в нотаріуса, згодом поденщиком. У 1905 Тесленко за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного року заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім у Вятську губернію. 1910 року повернувся до рідного села, де хворий на сухоти й виснажений арештами й засланнями, невдовзі помер (28 червня 1911 року).
Архип Тесленко почав писати поезії російською мовою у 1902 році, потім перейшов на українську. Низка оповідань письменника («За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», «Наука», «Школяр») присвячена зображенню нужденного і безправного життя українського селянства за царату. Тематично близькі до названих автобіографічні оповідання: «Немає матусі», «Поганяй до ями!», «Що б з мене було». На власному досвіді написані тюремні оповідання «На чужині», «В тюрмі». Одним з кращих творів Тесленка є повість «Страчене життя», в якій на тлі життя бідної селянської родини показана доля дівчини-вчительки, доведеної умовами жорстокої дійсності до самогубства.
, «Полтавщина»