29.02.2012 | 16:44

Понад 6 тисяч га мисливських угідь Полтавщини віддали приватним фірмам

Йдеться про дві заліснені земельні ділянки із дикими тваринами, на яких дозволяється полювати, у Великобагачанському районі — їх передали у прватні руки

Передісторія питання така. Ще влітку минулого року на засіданні Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) було прийнято рішення добровільно відмовитися від частини мисливських угідь у Великобагачанському та Шишацькому районах. Ця державна структура погодилася передати їх ТОВ «Вепр» та ТОВ «Білагро» — відповідно 7140 і 3250 га. Причина — ці підприємства багато років співпрацюють із УТМР та вкладають кошти у ведення мисливського господарства.

ТОВ «Вепр» має юридичну адресу в Кременчуці, а розрахунковий рахунок — у Дніпропетровську. Відносно недавно товариство змінило назву, але з 1995 року плідно співпрацює із УТМР. Про це повідомив голова президії Полтавської обласної ради цієї організації Костянтин Боровик під час сьогоднішньої сесії. Те саме стосується ТОВ «Білагро» — фірма зареєстрована у селі Білоцерківська Великобагачанського району, а з УТМР має справи від 2007 року.

Про Шишацький район сьогодні не згадували. Що стосується Великобагачанського, то згадані ТОВ розробили програми розвитку мисливських господарств на його території. Зокрема, обидва зобов’язалися значно збільшити поголів’я основних видів мисливських тварин: лосів, плямистих оленів, козуль та кабанів, збільшити штат єгерів, покращити матеріально-технічну базу та підгодовування тварин і т.і. Але як конкретно нові власники будуть реалізовувати свої добрі наміри — вони не обґрунтували, адже їхні програми розвитку являють собою таблички із цифрами — і то лише до 2016 року (а беруть вони мисливські угіддя на 15 років).

Депутати-опозиціонери у зв’язку із цим пригадали і справу нардепа Лозінського, який вполював у лісах Кіровоградщини селянина замість звіра, і ситуацію на Полтавщині із незаконним вбивством родини лосів. Нагадаємо, серед кременчужан-мисливців, що зробили це на Оржиччині у грудні 2010 року, слідство так і не змогло знайти злочинців.

— За нашою районною організацією, (Великобагачанською, — Авт.) там 54 тис. га мисливських угідь. Ми створювалися для того, щоб стати стимулом для відтворення дичини, яка природно живе у тому регіоні. Коли господарювали «Вепр» і «Білагро», чисельність тварин стала перевищувати норму. При цьому зазначу, з кожним роком мисливські угіддя потребують все більше коштів на утримання. Сьогодні у 10 тис. га мисливської землі необхідно вкладати 700 тис. грн. щороку. Лише 20% від цієї суми можна отримати від реалізації козулі, кабана і оленя — по чотири голови відстрілюється. Тобто всі витрати цим покрити не можливо, — зазначив Костянтин Боровик.

Він переконував депутатів у тому, що не можна відмовлятися від послуг згаданих підприємств, які протягом багатьох років без порушення законів розвивали орендовані мисливські господарства. Тим самим зберігши їх, а не знищивши.

А загалом на Полтавщині — понад 1 млн. 500 тис. га мисливських угідь. Державне УТМР не може утримувати всі належним чином — не через відсутність фахівців і бажання, а через хронічний брак коштів. При цьому госпрозрахункові мисливські господарства не мають підтримки з державного і обласного бюджетів.

Карти-схемиКарти-схеми (збільшити)

Таким чином сьогодні обласна рада на 15 років передала у користування 3039 га і 3033 га мисливських угідь Великобагачанського району відповідно ТОВ «Вепр» і ТОВ «Білагро». У ПО УТМР залишилося 4945 га. Перерозподіл мисливських угідь попередньо погодили Великобагачанська РДА, державне управління охорони навколишнього середовища в Полтавській області та Полтавське обласне управління лісового і мисливського господарства.

— Це приклад ефективного використання мисливських угідь. Це взагалі процедурне питання ми сьогодні голосували, — зазначив під час брифінгу губернатор Олександр Удовіченко.

Нагадаємо, у вересні 2011 року 24 тис. га мисливських угідь депутати обласної ради передали у користування ТОВ «Зелений бір», за яким стоять відомі на Харківщині особи.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Економіка і бізнес