27.01.2012 | 15:55

Полтавські студенти не знають, навіщо вшановувати героїв Крут

Деякі студенти у Полтаві мають специфічні знання про події 1918-ого року під Крутами або ж не мають їх взагалі

Сьогодні у Полтаві відбулося вшанування загиблих 94 роки тому студентів під Крутами. Під час урочистої ходи зі свічками ми поспілкувалися зі студентами та дізналися про їхню думку з приводу цієї історичної події. Полтавській молоді поставили запитання, які логічно йдуть одне за одним: «Хто такі герої Крут?», «Що ви про них знаєте?» та «Як оцінюєте вчинок студентів?» До останнього питання дійшли не усі.

Вікторія

Вікторія:

— Я знаю, що під Крутами відбувалася битва. Це було давно. Крути захищали студенти. Від кого? Від нападників.

-

Ігор

Ігор:

— Нічого не можу сказати.

-

Іра

Іра:

— Не знаю, запитайте ще когось.

-

Катерина

Катерина:

— Нічого не можу сказати.

-

Люба

Люба:

— Подія відбулася 29 січня 1918 року. Під Крутами ворожій армії протистояло 300 студентів. Кому протистояли?.. Здається, живими залишилися тільки семеро. Думаю, усі, хто стояв в обороні, — справжні герої.

-

Віктор

Віктор:

— Наскільки мені відомо, 29 січня 1918 року 300 студентів боролися з армією Муравйова під селищем Крути. У нерівному бою вони виступали за УНР проти Радянської Росії. Так як події відбувалися узимку, було страшенно холодно. Проте київських студентів це не зупинило. Коли ж студенти потерпіли поразку, їх розстріляли. Наскільки мені відомо, перед розстрілом перший студент почав співати гімн «Ще не вмерла Україна». Інші його підтримали. Вони вчинили, як справжні захисники вітчизни. Ці студенти — герої.

-

Олена РомасОлена Ромас

Опісля ми запитали Олену Ромас, начальника управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому, одного з організаторів заходу, чому, на її думку, не усі, хто взяв участь в урочистій ході знають про події під Крутами.

— Я ніколи не боюся, якщо хтось чогось не знає. І немає нічого страшного, коли говорять, що студенти прийшли, а про події не знали. Так, це може бути. Але наше завдання, завдання ЗМІ, викладачів — завжди донести якомога більше інформації, подати її якомога ширше. І якщо хтось прочитає про подвиг київських студентів, розкаже про нього комусь іншому, якщо у нас буде більше подій, подібних акцій, то, звичайно історія стане більш доступною як для кожного жителя нашого міста, так і для кожного громадянина нашої держави. На мою думку вже після панахиди, по завершенню урочистої ходи, усі, хто сюди прийшов, усе зрозуміли і вже точно знають, чому вони сюди прийшли і з чим пов’язані події, що розгорталися під Крутами.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»

Культура і освіта