«Той, хто пройшов крізь вогонь» у Полтаві презентували автори і актори

Вчора генеральний продюсер Володимир Філіппов, режисер-постановник і автор сценарію Михайло Іллєнко, виконавець головної ролі Дмитро Лінартович і ролі другого плану Віктор Андрієнко відповідали на запитання представників ЗМІ і перед, і після закінчення фільму. До речі, його тепер можна подивитися у ТРЦ «Конкорд».

Міністерство культури України, Державне агентство України з питань кіно — 20 років на початку художнього фільму не було назв цих організацій! Бюджет фільму «Той, хто пройшов крізь вогонь» — 16 мільйонів гривень, з яких 10 — із державного бюджету (для порівняння — російська версія «Тараса Бульби» коштувала кінопродюсерам 517 мільйонів рублів — близько 130 мільйонів гривень).

Михайло Іллєнко 

При такому мізерному бюджеті були перебої з фінансуванням, через які фільм про Івана Додоку (так звуть кіногероя Івана Даценка) знімали кілька років із значними паузами, одна із яких — тривалістю у півтора роки. Власне, саме через це титри до фільму йдуть протягом 7-ми хвилин! Як зазначив актор Віктор Андрієнко, тільки художників по костюмах змінилося четверо. Остаточно робота над фільмом була завершена при новому очільнику Державного агентства України з питань кіно Катерині Копиловій, яка призначена Віктором Януковичем у 2010 році. Власне, саме вона закрила борги держави перед знімальною групою. Цікаво, чому також можливістю пропіаритися не скористалися наші обласні керівники?

«Той, хто пройшов крізь вогонь» недарма назвали романтичною баладою. Фільм художній, а не документальний. Тож «засновано на реальних подіях», але істина десь посередині. Адже життя пілота винищувача Івана Даценка з Полтавщини офіційно уривається під Львовом у 1944-му, коли його збили німці. Автор однойменної книжки Вадим Драпей (на її основі створено сценарій) написав її у двох частинах. Перша — на базі документів, інформації від рідні Даценка, його друзів, однополчан; друга — художній твір, написаний завдяки журналістам, усім небайдужим та уяві автора.

«Той, хто пройшов крізь вогонь». Кадри з фільму

Фільм Михайла Іллєнка очікували, тож після перегляду враження у журналістів були неоднозначні — від позитивних до сумбурних. Мабуть, коли очікуєш грандіозного кіно, а отримуєш просто якісне — так буває завжди.

У фільмі тісно сплелися дива українських козаків-характерників, події голодомору і знищення церков, будні військових пілотів, реалії сталінських таборів та життя племені індіанців в Канаді. Герої картини говорять українською, російською, англійською (не завжди правильно), татарською мовами та мовою ірокезів. Крім того, у стрічці «Той, хто пройшов крізь вогонь» є відлуння іншої картини Михайла Іллєнка «Фучжоу». Якщо глядач не цікавиться творчістю цього режисера, не знає історії України — таку солянку буде важко «перетравити». Особливо, коли фільм потрапить у прокат за кордон. Те, що це трапиться, вже очевидно. Його вже замовили прокатники португаломовних країн, покажуть стрічку в Росії (ось де критики буде!). А поки що стрічка про Івана Додоку мандрує Україною.

Як кажуть автори фільму, кіноляпи тільки прикрашають картину.

— Головне, що я хочу сказати: знято патріотичне і високотехнічне кіно — про українців, в Україні, за допомогою сучасних засобів, які використовують у тому ж Голівуді. У нас тепер є кольорокорекція та зведення Dolby-звуку, без яких неможливо створити сучасне прокатне кіно, — підкреслив Віктор Андрієнко.

До речі, глядачі побачили цього відомого актора у драматичній ролі, хоча він асоціюється із коміком з «Шоу довгоносиків». Віктор Андрієнко говорить: талант актора проявляється у його універсальності. Приміром, Дмитро Лінартович — актор настільки сильний, що йому по силам роль комедійна.

Михайло Іллєнко
у Полтаві

— Мені складно було. Кожен дубль, кожний кадр, кожна сцена вимагали повної віддачі. Я люблю свою професію, тому інакше не можу. Складнощі в образах допомагав долати режисер, він знайшов до мене ключ. Ми спілкувалися і з Ольгою Рубан, племінницею Івана Даценка, щоб зрозуміти характер героя. Я б хотів підкреслити: це не фільм-хроніка, тут існує художній вимисел, — зазначив Дмитро Лінартович, який зумів досить переконливо перевтілитися і в радянського пілота, і в індіанця.

«Той, хто пройшов крізь вогонь» вартий перегляду і уваги. Тому що актори грають добре, сюжет динамічний, картинки — красиві. Тому що в України з’явився, нарешті, свій кіногерой, не нав’язаний іншими, як той проімперський Тарас Бульба.

— Оці кляті голлівудські фільми, та й не тільки голлівудські, пропонують чужих героїв, а нам треба мати свого, рідного, який жив поруч із нами. Зрештою, ми хотіли подарувати глядачеві почуття любові і зняли про неї фільм. Я б назвав це справедливим кіно, — зазначив режисер Михайло Іллєнко.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»