Колядки і щедрівки — слідування традиції чи бізнес сучасних дітей

Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я! Учора полтавці відзначали старий Новий рік. Відтак, зі святом один одного вітали родичі, друзі та ... щедрівники... Принагідно згадаємо про цей особливий вид обрядових пісень, співзвучний з колядками.

Зміст і суть колядкощедрівки

Традиційно колядувати прийнято на Різдво — 7 січня, щедрувати — напередодні старого Нового року — 13 січня.

Як відомо, звичай колядування пов’язане з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.

Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.

Аспект сьогодення

...Ой, було колись на Вкраїні: приходили дівчата й хлопці до оселі... За звичаєм, як набажають, як наспівають! Ой, було приходили, а ти їм — гостинчика, аби поласували дорогою: не легко ж бо господарів вітати та про народження Ісуса усіх-усіх сповіщати... Ой, почуєш, було, колядку, аж серце зарадіє! Любо-дорого колядників-щедрівників у дім пустити...

А зараз? «До-брий ве-чір то-о-о-бі, па-не гос-по-да-а-а-рю... Дайте тітко п’ятака. А якщо не дасте, вітер хату рознесе!» Це майже розширений текст деяких сьогоднішніх обрядових пісень. При цьому до дому стукають 14-річні «дяді» під 2 метра зросту і заявляють: «А п’ятак не такий, дайте рубчик золотий». Поглянувши таким щедрівникам у вічі і «про вітер» співати не треба — тягнешся за тим рубчиком сам...

Серед «хітів» 7 і 13 січня — «Колядую-дую, ковбасу чую! А ще мамо, дайте сала...», «Коляд-коляд-колядниця, добра з медом паляниця. А без меду не така, дайте, тітко, п’ятака...», «Щедрик-ведрик, дайте вареник...», «Щедрик, щедрик, щедрівочка». Може, ще кілька. Таке «вітання зі старим Новим роком» триває не більше 15 секунд. Мабуть, пісні надто популярні — «співаки» поспішають, сильно затребувані. Тільки ось що цікаво, де у цих обрядових піснях співається про Різдво Христове чи про побажання добробуту? «Сало велике, Тягну за лико. Лико порвалось, Сало зосталось. Добрий вечір!» — тут? Чи, може, тут: «Щедрик-ведрик, дайте вареник, Грудочку кашки, кільце ковбаски»?

Проза життя

Минулого року після колядувально-щедрувальних вечорів під під’їздами можна було знайти викинуті кимось (може, 2-метровими «дядями»?) цукерки. Цього року такого рецидиву ми не бачили. Та порахувати «зарплатню» щедрівників нам вдалося.

14-річний Максим, ходячи від квартири до квартири зі «Щедрик-ведрик»

14-річний Максим, ходячи від квартири до квартири зі «Щедрик-ведрик», носить з собою два пакети: один для цукерок, інший — для грошей. За вечір завдяки обрядовим пісням та добрій українській традиції (мабуть, ще й хорошому голосу, харизмі та щирим побажанням-?) заробив 360 гривень, плюс: цукерки та мандарини. Куди хлопець витратить гроші, поки не знає. Та говорить, що Різдво, Новий рік та Пасха — його улюблені свята. Перші два, чому, — зрозуміло. А останнє? Мабуть, таки-розуміється хлопець у справжній суті цього свята...

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»