Чиновники не знають, що робити з водіями маршруток, які «махлюють»

Учасники засідання зокрема розглянули проблему, коли більшість водіїв самовільно залишають свої маршрути та працюють на центральних.

Сергій Шпак

Чому водії не їздять за своїми маршрутами та що з цим робити, «Полтавщині» розповів головний диспетчер відділу з питань транспортних перевезень та зв’язку Полтавського виконкому Володимир Васильєв.

— Скільки можна говорити про це? Вже два місяці піднімаємо одне і те ж питання. У нас також є дані контролю: за півтори години з центра на Автовокзал можна виїхати 46-ма транспортними засобами. Люди побачили, що можна «пастися на кільці». Ось і все — так і заробляють. Є й інші випадки: прямує маршрутка з Дублянщини — доїжджає до Південного і повертає назад. Або уже на Леніна водій змінює табличку з «Південний вокзал» на «Кільцевий» і катається так по місту. Я зараз напишу докладну і будемо приймати якісь кардинальні міри. Але що ти тому маршрутчику зробиш? На Дублянщину їхати далеко. І кого везти: трьох людей? Наприклад, один туди їде, довозить хлопчину до Південного вокзалу, а потім висаджує. Чим аргументує: «Навіщо мені туди їхати, везти одну людину? Я йому кошти повернув — нехай сідає на інший транспортний засіб. А от іншого вже не буде. І той хлопець поночі як-не-як дістається додому пішки. Ну, що зробити тому маршрутчику? Ти його вбий, він усе одно кататиметься по «кільцю», бо там хоч щось заробить. Ну, оштрафуй того водія на 50 гривень. Маршрутчика спіймають раз — він заплатить, а їздив він по чужому маршруту 10 разів і заробив стільки, що і штраф заплатить, і собі додатковий заробіток матиме. Тут «шкурка вичинки варта».

Для того, щоб якось змінити проблемну ситуацію, присутні висували свої пропозиції, але імен для публікації в статті попросили не вказувати.

Пропозиція № 1

— Варто зробити оплату послуг транспорту згідно з кілометражем. На Дублянщину їхати далеко. Їздять люди туди і на таксі. Але ж таксі вони платять суму, яка містить вартість пального, витраченого під час руху, а от в маршрутках платять 1 гривню 75 копійок. Якби коштував туди проїзд 2, 50 гривен, хтось би і возив людей, а так такий розвіз збитковий. Така сама ситуація і з Ліском. Хто туди їхатиме — ніхто. Жоден водій не хоче кататися «порожняком». Тому ціни на проїзд треба виставляти згідно з витратами. Водії теж люди і їм за щось жити треба.

Пропозиція № 2

— Просто-на-просто треба встановити нічний тариф. Якщо хочеш дістатися додому після дев’ятої години, плати. Хто ж їхатиме у далечінь, аби доставити одного пасажира? Але ось у чому справа: згідно з законодавством місто не має права ділити тарифи на нічний і денний. Просто не треба було знижувати вартість проїзду з 2 гривень до 1, 75. Люди починали вже звикати, і усе б пішло нормально. Може б поставити антимонопольний комітет на місце? З іншого боку, якщо підвищити ціни за проїзд полтавці кричатимуть: «У нас немає коштів його сплачувати». А от підняти тарифи усе одно треба, бо водії їздять багато, а зарплатню отримують невелику. Це ще не говорячи про те, що саму машину доглядати треба. Усі жаліються на маршрутчиків і кондукторів, а увійти у становище ніхто не хоче.

Пропозиція № 3

— Ми вже і говорили з водіями і по-хорошому і по-поганому — усе як було, так і залишилось. Ось нехай представники ЗМІ подадуть свою думку, як пересічних жителів міста, до відома міської ради, нехай пропонують скликати сесію і приймають рішення. Бачите проблему — вирішуйте її.

Наразі усі пропозиції прийняті до розгляду. Міри з приводу водіїв маршруток, які «махлюють», за словами Володимира Васильєва незабаром будуть вжиті.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»