15.09.2011 | 13:58

Молоді письменники Полтави створили нове «магічне» об’єднання

Вчора відбулося зібрання недавно створеного об’єднання молодих полтавських письменників «Magnum Opus», на якому вони ділилися один з одним своєю творчістю

А створено воно було 7 вересня 2011 приблизно о 20:00. Як повідомила Катерина Стрєльнікова, учасниця угрупування, на разі до нього належить близько 14 авторів, які постійно пишуть. Серед них студенти Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка Олена Маляренко, Михайло Кишкань, Тетяна Ворона, Каріна Панець і сама Катерина, а також випускники вузу Ірина Домненко, Олександра Герасименко та Сергій Одаренко.

— «Magnum Opus» перекладається з латинської, як «магія слова», — розказує Катерина Стрєльнікова. — Подібна мистецька організація створена нами, як альтернатива Полтавській спілці письменників. Там, скажімо, більш досвідчені люди, а ми, незалежна полтавська молодь, ще тільки розвиваємось. До того ж, коли теперішні учасники входили до «Заспіву» (об’єднання поетів і прозаїків ПНПУ імені В. Г. Короленка — Авт.), нас було менше, тепер же автори з аграрної академії і технічного університету можуть до нас долучитися, аби разом пробувати писати у класичній та постмодерній манері.

Наразі «Magnum Opus» не має керівника. За словами Катерини Стрєльніковой, кожен з членів об’єднання прагне до саморозвитку і всі рішення молоді люди приймають разом.

Ірина ДомненкоІрина Домненко

Олена МаляренкоОлена Маляренко

Сергій Одаренко та Олена МаляренкоСергій Одаренко та Катерина Стрєльнікова

— Розумієте, у нас в Полтаві немає такого, щоб народ часто збирався для читання поетичного слова. Думаю, це через те, що про нас ніхто не знає. Сподіваюсь через певний час ми таки-зможемо підтвердити горде звання Полтави, як духовної столиці України, проводячи різноманітні читання, — говорить вона.

Про те, якою є новостворене об’єднання і до чого прагнуть молоді письменники, ми дізналися з їхньої творчості.

— Хто ви такі?

...Ви мене називайте хоч плямою нафти,
Називайте тим, хто не пішов в космонавти!
Назвіть мене тим, що не дійшов до кінця,
Назвіть мене куркою без золотого яйця,
Назвіть «Титаніком» і скажіть: «Пливи!»
Але мистецтвом не звіть те, що пишете ви!
(Сергій Одаренко «Називайте мене»)

— Що вам болить — своє і чуже?

1 — Ми любим життя, ми любим природу!
Козацькому роду нема переводу!
Та у фразу оцю я б вніс корективи,
У зв’язку з цінами на презервативи...
...Цієї політики зрозумілий зміст — 
На нас чекає демографічний зріст:
«Збільшимо кількість новонароджених!»
З букетом хвороб уже вроджених!
(Сергій Одаренко, «Кому це потрібно»)

2 — Занурюю обличчя у синю ковдру,
Як у твої долоні.
Читаю матрицю ніжності
У глибоких зіницях.
Говоримо різними діалектами
Однієї вічно немертвої мови — 
Я розшифрую тебе без перекладу,
Бо ти сам пишеш мене друкованими літерами.
Ти — не казка, та вона і не потрібна — 
Я — реалістка. Ти — реальність.
(Ірина Домненко)

3 — Небо червоне.
Захід сонця, 
Воно потоне 
На дні колодця.
Я бачив море і гори,
Радість і горе, 
А зараз дивлюся вгору
І бачу силует «Кока-Коли»,
Зліплений з хмарок. 
Білим по червоному, 
І без помарок.
Небо, невже і ти продане?
Але ким і кому?
Хто розмістив на тобі рекламу?..
(Сергій Одаренко, «Pro Dano»)

4 — Знову по колу. Тепер без посмішки, І так все життя,
Ну кому воно треба? 
Спочатку горді, а потім навколішках. 
На людях для когось, насправді ж для себе.
(Катерина Стрєльнікова)

— У чому бачите свою місію?

Хто є поет?
Це грім велелюддя!
Його голос і пісня, і слово, й душа!
Це — вартовий, що землі погруддя
Не покине там, де іде межа!..
(Олена Маляренко, «Хто є поет?»)

— До чого закликаєте?

Тож не треба старатися бути сонечком,
Не оцінять, затопчуть і підуть далі.
Бо ж насправді, плювати, що робимо боляче,
Бо ж за віру ніхто не дає медалі!
(Катерина Стрєльнікова)

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»

Культура і освіта