14.09.2011 | 17:19

Полтавські архітектурні привиди потребують інвестицій

Фарфоровий завод, 2008 г. Фарфоровий завод, 2008 г. | Фото: Дмитро Білозерцев

Будинки-привиди поступово руйнуються без будь-яких шансів на друге життя

Багато будівельних майданчиків Полтави завмерли у 2008 році, коли хвилі світової економічної кризи досягли теренів України. Однак багато вже збудованих об’єктів міста, що до цього успішно експлуатували, перетворилися на своєрідних архітектурних привидів.

Про подальшу їхню долю «Полтавщина» поспілкувалася з депутатом Полтавської міської ради Володимиром Івченко, який очолює постійну комісію з питань розвитку підприємницької діяльності та інвестицій. Про кожен такий об’єкт ми поставили запитання окремо.

— Володимире Анатолійовичу, всі такі об’єкти, напевно, не згадаємо. Хотілося б почути відповіді лише по деяким «безгоспним» будинкам та територіям. Наприклад, як бути далі з територією колишнього фарфорового заводу?

— Складне запитання і його потрібно адресувати моєму колезі по міськраді Андрію Мартенсу, якому належить ця земля. Ніяких пропозицій особисто я не чув.

— Будівля кінотеатру «Алмаз». Вже мало хто точно пригадає, з якого року він огороджений парканом та поступово руйнується. Невже все так погано?

— Шкода, що таке привабливе місце ніяк не використовується. Там можна було організувати центр для відпочинку з басейном, тренажерними залами, дитячими секціями... Та все, що завгодно. І такий соціальний об’єкт міг би обслуговувати десятки тисяч чоловік, які мешкають у тому мікрорайоні. Я знаю, що власник будівлі купив її на піку ціни, а потім був обвал і тепер він не хоче (та й не може) продати її за безцінь. Є якась межа рентабельності. Поки що ситуація тупикова.

— А дванадцятиповерхова бетонна коробка колишнього 22-го заводу «Знамя»? Що можна відкрити там за умови вкладення інвестицій?

— Це наш своєрідний архітектурний привид. Прикро, що будівля стоїть поруч із трасою Київ — Харків. Можна лише собі уявити, що думають про Полтаву мешканці інших міст, коли бачать цю картину. А там можна зробити бізнес-центр. Звичайно, з урахуванням вкладень, оренда там буде висока. На жаль, вітчизняні інвестори ще не перебороли у собі стереотип, що інвестиція повинна дати прибуток через рік. А це не обов’язково. Для прикладу можна згадати Китай, у якому я вже не один раз бував. Інвестиції там довгострокові, але й оподаткування нульове, теж на багато років. Тому зміни у Китаї відбуваються на очах, зараз там працює чи не вся промисловість світу. Тому що китайці створили зрозумілу для всіх стратегію розвитку. Вони знають, чого прагнуть і йдуть до цього. А у нас тиша. Коли створюється Податковий кодекс, який не розуміють ні підприємці, ні самі податківці, то як можна рухатися далі?

— А чи можна зараз назвати привабливий проект, пов’язаний з інвестиціями?

— Є цікавий проект бренду Полтави. Секретар Полтавської міської ради Оксана Деркач підтримала його. Однак, на жаль, коли протікають труби, міській владі не до вивісок.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Економіка і бізнес