27.11.2009 | 16:32

Полтавському педагогічному університету присвоїли статус національного

Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка

Відтепер повна назва закладу – Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка

Учора на урочистому святкуванні 95-річчя Полтавського педуніверситету заступник голови секретаріату Президента Юрій Богуцький зачитав привітання Віктора Ющенка колективу, студентству та ветеранам, а також оголосив Указ про присвоєння статусу національного. Відтепер повна назва закладу – Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка. Перед гостями зі сцени ПД «Листопад» виступив ректор, доктор філологічних наук Микола Степаненко. «У нас кожен факультет має сформовані наукові школи, оригінальне світобачення, тонкий педагогічний підхід до юних учительських сердець, напрацьовану роками систему поглядів», - сказав він.

У своїй промові Микола Степаненко згадав вислів Сократа: «Корисніший державі той, хто зробить багатьох здатними управляти нею, а ніж той, хто править нею сам».

Ювілярів вітали представники влади, екс-ректори Іван Зязюн та Володимир Пащенко, колеги з Кременчуцького педагогічного училища ім. А. С. Макаренка, духовенство. Урочистості відкрив народний самодіяльний хор «Калина» під керівництвом заслуженого працівника культури Григорія Левченка. Також виступили колективи від кожного факультету. У фойє організували виставку наукових видань, рушників, писанок, килимів, виробів з дерева та глини, вишиванки. Все це зроблене руками студентів.

До речі, за 95 років діяльності університету, його закінчили понад 50 тис. студентів. Зараз його випускники працюють у кожній школі Полтавщини та далеко за її межами.

Випускниками університету є видатні педагоги Антон Макаренко і Василь Сухомлинський, автор протонно-нейтронної будови ядра Дмитро Іваненко, видатний дослідник у галузі органічної хімії Андрій Каришин, один із перших в Україні дослідників ядерної фізики Митрофан Пасічник, автор кількох підручників для середніх шкіл повоєнного часу Петро Падалка, директор Інституту історії Академії Наук УРСР у 40-50-х роках Олександр Касименко, письменники Олександр Ковінька, Леонід Бразов та багато інших відомих учених, громадських і культурних діячів.

У різні роки в університеті працювали такі відомі учені, як історики Дмитро Багалій, Іван Рибаков, української філологи й етнографи Микола Сумцов і Володимир Щепотьєв, математик Віктор Воропай, фізик Юрій Побєдоносцев, професор Григорій Ващенко, композитор і диригент Василь Верховинець.

Сьогодні університет має 7 факультетів - історичний, філології та журналістики, природничий, фізико-математичний, психолого-педагогічний, технології та дизайну, фізичного виховання - та 38 кафедр, на яких здобувають освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями "бакалавр", "спеціаліст" і "магістр" понад 5 200 студентів стаціонару та 3 400 студентів заочної форми навчання.

Культура і освіта