2.08.2011 | 13:39

Чи відпускати дітей у Болгарію зі шкільною вчителькою

Батьки витратили 280 євро за «школу виживання» дорогою до Болгарії

На редакційну пошту інтернет-видання «Полтавщина» надійшов лист від матері дитини, яка нещодавно повернулася із Болгарії. За її словами, батьки мають претензії до умов перевезення своїх дітей. Хоча гарантом їхнього комфорту була вчителька 6 гімназії, яка й запропонувала поїздку до Болгарії.

Наводимо текст цього листа.

Вчитель Крижановська Світлана Веніамінівна запропонувала нам поїздку на літо 2011 року. Зацікавивши дітей розповідями про чудовий табір в Болгарії («Олімпія суперснаб» м.Балчик), куди нібито вона набирає групу, батькам теж не залишалося нічого іншого як повірити в цю казку. Зважаючи на те, що батьки протягом декількох років були знайомі з вчителькою, ні в кого не виникло сумніву щодо її порядності та відповідальності.

Світлана Веніамінівна зібрала з батьків по 280 євро (стільки, за словами вчительки, коштувала поїздка дитини) і не надала жодного документу (не зважаючи на вимогу батьків). Водночас вчителька постійно запевняла, що все добре, а фірма серйозна. Набралася група з 24 неповнолітніх дітей, 2 дорослих (по 350 євро) і вчителька. Всього 27 чоловік.

Перед самим від’їздом Крижановська повідомила, що автобус в  Полтаву не заїжджає, і тому ми повинні їхати до Харкова на поїзді за додаткову плату. В Харкові дітей посадили в автобус, який заїжджав в інші міста, підбирав пасажирів (про що батьки не знали) і вирушили до омріяної Болгарії.

Приблизно через 18 годин дороги, почали телефонувати діти. Вони повідомили про несправність автобуса. Біля Херсону автобус геть зупинився. Опівночі дітей висадили просто неба. На телефонні дзвінки Світлана Крижановська, яка взяла на себе обов’язки турфірми, відповідала неохоче, або взагалі не брала слухавку. Нарешті, через кілька годин очікування, дітей відвезли в якесь придорожнє кафе, де вони спали за столами. Голодні і змучені діти дісталися до табору о 6 годині ранку 15 липня, пропустивши день відпочинку, і провівши в дорозі 50 годин.

Табір був досить звичайним, харчування (шведський стіл) не дитяче, не дієтичне, вибір перших блюд обмежений. Обіцяного безкоштовного інтернет-зв’язку не було. Питання щодо компенсації за пропущений день так і не стало. 9 днів пролетіли, і настав час повертатись. Виїхали 24 липня о 13.00 . Дорога назад була, на щастя, без особливих пригод, але довгою. У керівника групи були придбані білети на поїзд з Харкова. Зважаючи на те, що в цей час автобус доїхав тільки до Дніпропетровська, батьки не витримали і забрали дітей на Красноградському повороті (за власний рахунок).

Вже в Полтаві 29 липня батьки почали вимагати пояснення від керівника групи. Розмова відбулася в присутності директора 6 гімназії. На вимогу показати договір, за яким вона возила групу дітей, вона пред’явила якусь чернетку, але із зазначеною сумою турпродукту 5155 євро та назвою туроператора «Алмарисс». Якщо порахувати суму, то виходить, що дитячі путівки 24*280=6720Є +2(дорослі)*350=700 Всього 7420 євро.  Путівка керівника була безкоштовною і входила у вартість путівок дітей, але ж вона не коштувала  2265 євро. Де різниця???

На запит до туроператора «Алмарисс» ми отримали відповідь (текст не змінено):

«Отвечаем на ваше письмо по поводу поездки в Болгарию, группа из Полтавы, 27 человек, из них 24 детей.

Итак: У нас был заказан детский тур на выезд 13.07 из Харькова. Пребывание в ДМЦ «Суперснаб», г. Балчик, Болгария с 14.08 по 24.08. Заказчиком у нас является Крыжановская Светлана Вениаминовна. Она, как частное лицо, (руководитель детской группы, так она представилась) с нами заключила договор на поездку. В договоре было описано: вид поездки, страна, лагерь, сроки на проживание в лагере, вид транспорта, вид питания, вид страховки, оформление болгарской визы, дополнительные условия. Образец договор с туриста у нас есть на сайте, в разделе «частное лицо». Официальная стоимость путевки составляет 250 евро с ребенка, 310 евро с взрослого. На 15 человек предоставляем один бесплатный — руководителю, который оплачивает себе только болгарскую визу. В данном случае стоимость консульского сбора был за наш счет. Более деталную информацию мы не имеем право разглашать. Спросите у Светланы Вениаминовны.

Сам договор мы Вам не можем выслать, потому что вы не являетесь нашим клиентом, и по Закону о защите личных данных мы не имеем на это права. Экземпляр договора есть у Светланы Вениаминовны».

Далі з великим перебільшенням описуються іхні дії з приводу несправності автобусу. Однак продовжимо:

«Несмотря на то, что мы несколько раз предупреждали Светлану Вениаминовну, чтобы она брала билеты с Харькова на Полтаву после 20.00 вечера, она купила билеты на поезд в 15.15 минут. За наш счет мы купили на всю группу билеты «Харьков — Полтава» в 22.10 часов, сумма которых составляет около 300 гривен. Потом мы их сдали обратно в кассу, и потеряли 75% от суммы. Кто нам эти деньги возместит? По отношению потери в гостинице. Сутки в гостинице считаются с 14.00 (поселение сегодня), до 12.00 (выселение завтра). Группа была зеселена в 06.00 в отель «Наслада». Общее опоздание получается 15-16 часов. По гостиничным правилам, это заселение в день приезда, и никто не обязан что-то возмещать. Но так как мы серйозно относимся к нашей работе, то разместили группу в отель с боле высокой категорией. Как компенсация за потеряные 15-16 часов группа была размещена за наш счет в отель «Наслада». Номера были с телевизором и холодильником, номера улучшенные по сравнению с «Суперснаб» + сухой паек на обратную дорогу, стоимость которого составляет 7 евро с человека. Разница в деньгах между «Суперснаб» и «Наслада» 5 евро с человека в сутки. Светлана Вениаминовна написала нам расписку, что она не имеет претенций за потеряную ночь, так как ее претензии были удовлетворены.

В заключение считаем, что наши обязанности относительно транспортировки детской группы, размещения в отеле, питания мы выполнили.

Все возможные компенсации мы предоставили лично руководителю, так как он является нашим прямым клиентом. Поетому в дальнейшей просим обращаться с вопросом к Светлане Вениаминовне.

С уважением, Глория Яхнис».

З копією договору можна ознайомитися тут.

На жаль, батьки дітей категорично відмовилися називати свої імена, тому що бояться репресій з боку адміністрації гімназії.

«Полтавщина»

Культура і освіта