25.07.2011 | 10:13

Як розпізнати сік, нектар, морс і напій соковий

ДП «Полтавастандартметрологія» перевірила якість соків, представлених в торговій мережі Полтави

В спекотну пору року усі ми щодня випиваємо велику кількість рідини. Причому одним з найкорисніших варіантів заслужено вважається натуральний сік, адже він ще й збагачує наш організм необхідними вітамінами. І хоча для середньостатистичного українця сік поки що не є традиційним напоєм, останнім часом споживання цієї продукції в Україні невпинно зростає.

Як повідомили в прес-службі ДП «Полтавастандартметрологія», перш за все, не завадить знати, що згідно з державними стандартами, соком вважається лише продукція, на маркуванні якої є напис «сік». Якщо ж на упаковці цього позначення немає, а можна побачити лише яскраву назву «Яблучний», «Персиковий», «Апельсиновий» та красиву картинку із зображенням фруктів чи овочів, це ще зовсім не означає, що перед вами саме сік.

На полицях магазинів нині представлений досить широкий асортимент продукції, виготовленої з додаванням соків та фруктових пюре. Наприклад, якщо ви прочитали на упаковці слово «нектар», це означає, що натуральний сік чи пюре розведені водою та цукровим сиропом. Нектар може містити харчові добавки. Вміст плодової частини у нектарах коливається від 25% для гранатового нектару до 50% для нектару із яблук.

Продукт із позначенням «морс», згідно з вимогами стандартів, на 18% складається з фруктів чи овочів. Виробник має право покласти їх туди й більше від мінімальної норми, але, що гріха таїти, насправді подібне зустрічається рідко.

Якщо вам до рук потрапив фруктовий коктейль, масова частка плодової частини в ньому має становити не менше ніж 15%.

У продукції з позначенням «напій соковий» плодова частина становить від 10%.

А ось визначення «напій соковмісний» можна з повним правом присвоювати напоям, до складу яких входить хоча б 1% соку, це настільки мало, що по суті є більше рекламним трюком для приваблювання уваги покупців.

Та найчастіше фальсифікацію натуральних соків здійснюють шляхом розведення їх водою чи заміни частини розчинних натуральних сухих речовин цукром або сумішшю цукру і органічних кислот (яблучної, лимонної та інших). Цікаво, що як свідчить практика, додавання до соку 10% води на смак дегустаторами практично не розпізнається, при додаванні 20% води приблизно третя частина дегустаторів висловлює сумнів щодо якості такого продукту, і лише при додаванні 30% води більшість дегустаторів оцінюють смак такого соку як «водянистий». 

Дослідити наскільки якісні соки представлені у торгівельній мережі Полтави, спробували нещодавно фахівці державного підприємства «Полтавастандартметрологія». Щоправда, під контрольну закупку потрапив лише яблучний сік, адже єдине на Полтавщині підприємство-виробник соків ВТ ПП «Понежа-Гарант», що у Зіньківському районі, екзотичних фруктів у виробництві не використовує, тому для об’єктивного порівняння перевірялася лише продукція з яблук, яких в Україні вистачає. А ось до якості соків із заморських плодів (апельсинового, ананасового, грейпруктового, гранатового, мультифруктового) у споживачів і контролюючих служб претензій значно більше. Заради «легких грошей» дорогі імпортовані фрукти нерідко частково чи повністю заміняють тим же яблучним соком або й взагалі солодко-кислою водичкою з «ударною» дозою барвників, ароматизаторів та інших харчових добавок. Тож яблучний, березовий, морквяний та томатний соки недарма вважають найменш вразливими до фальсифікації, адже для їх виробництва використовується доступна й дешева сировина, яку на Полтавщині, зокрема, закупляють не лише у сільськогосподарських підприємств, а й везуть з чисельних приватних садків та городів.

Отже, у торгівельній мережі обласного центру було закуплено продукцію 7 виробників України. На щастя, в жодному із згаданих видів продукції небезпечних речовин не виявлено. Засмутило інше, шість із семи соків виявилися відновленими, про що виробники чесно вказали на маркуванні і лише один натуральним неосвітленим, виготовленим з яблук зимових сортів, він же містив найбільшу кількість сухих речовин, що теж служить підтвердженням достатньої кількості «фруктової частини».

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»

Новини медицини