8.07.2011 | 8:30

Шахрайство у Полтаві: без вікон, без дверей

Фото: Анзор Бухарский

Протягом майже двох років у Полтаві тільки один шахрай «наторгував» неіснуючими вікнами на 100 тисяч гривень

Усім знайома така картина: на велелюдному місці у Полтаві стоїть зразок вікна із металопластику, а біля нього молодий чоловік чи дівчина зазивають людей купляти продукцію від відомих виробників. Із контактної інформації вони мають лише номери мобільних телефонів.

— Ціна на 30% нижче, ніж у магазині! Покупка в розстрочку! Купуєте три вікна — четверте задарма! — потік такої інформації оминає свідомість потенційного покупця і відразу діє на його підсвідомість.

Якщо ви візьмете у них номер мобільного телефону, а в уяві вже роздивляєтеся нове вікно у себе в оселі, — вважайте, що ви вже без грошей. Навіть ще до дзвінка на номер мобільного. Адже заволодіння вашими кревними починається саме на цьому етапі — коли погоджуєтеся на «дармовщинку». Така торгівля неіснуючими вікнами чи дверима стала однією із найпопулярніших шахрайських схем.

Найбільше фактів віконного шахрайства зареєстровано у Київському районі Полтави. Тож на цю тематику ми поспілкувалися із начальником сектору карного розшуку Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області Олегом Горобцем.

— Олег Сергійович, що можна сказати про особи шахраїв?

— У нас по цим справам фігурують п’ять осіб. Це молоді люди віком від 20 до 30 років. Вони не наркомани, не алкоголіки, без судимостей. Це приємні на вигляд люди, які мають непоганий інтелект, які носять дорогий одяг. Якщо б ви перший раз поспілкувалися з одним із них, то вам би й на думку не спало, що перед вами людина, яка здатна скоїти правопорушення.

— Які вони мали документи чи печатки?

— В одного батько — приватний підприємець, тому син скористався його печаткою. Двоє інших тільки роздрукували з інтернету зразки договорів купівлі-продажу. Ще двоє використали підроблені печатки.

— Якщо не помиляюся, то шахраї обирають для себе певну категорію людей. У кожного шахрая свої жертви. Хто саме потрапив у шахрайський капкан з вікнами?

— 90-95% — це люди середнього і похилого віку. Багато жителів із районів області. Це добрі люди, які виховані на принципах довіри до інших. Один із шахраїв сказав мені, що він боявся помсти, тому обирав саме добрих, довірливих громадян. Такі із битою в руках кривдника не розшукують.

— Як виглядають шахрайські схеми?

— Досить просто. Наприклад, на центральному ринку, Половках, на Зигіна та на Алмазному розміщувався зразок вікна. Біля нього стояв «зазивала». У нього в руках буклети відомих виробників вікон. Вони говорили, що представляють підприємства-сателіти відомих брендів. Мовляв, так виробник хоче трохи розвантажити потік замовників і полегшити свою роботу. Ціна на 30% нижча, а то й на половину. Торгували в розстрочку, але передоплата обов’язкова. Говорили людям, що чим більший перший внесок, тим швидше вони отримають нове вікно. Наприклад, дали 500 гривень — чекайте три тижні, 1000 — два, ще більше — нове вікно вам змонтують через 5 днів. Передоплату шахраї брали на квартирі чи у приватному будинку замовника, після обміру вікон.

— І ось час йде, а нового вікна все немає. Замовник телефонує на мобільний, а йому ніхто не відповідає.

— Ні, вони відповідали і вибачались за затримку. Але вигадували різні історії. Або постачальник затримує якісь матеріали, або у них великий потік замовлень й тому вони поки що не справляються. А бабусі і дідусі чекали. І наші «фігуранти» знали, що старенькі будуть чекати.

— Назвіть, будь ласка, шахрая-рекордсмена. Хто із них отримав найбільшу суму?

— До суду його прізвища називати не буду. Протягом минулого року і на початку вже цього чоловік отримав майже 100 тис. грн. Зареєстровано 40 випадків. Зараз він у СІЗО.

— А інші?

— Розумієте, ця стаття Кримінального кодексу дуже м’яка, якщо можна так сказати. Засуджені виплатять штрафи і отримають умовний строк.

— А що з грошима? На які потреби їх витратили?

— Із п’яти троє витратили гроші на гральні автомати. Зараз у них немає грошей.

— А суд хіба не поверне гроші ошуканим?

— Напевно, що вирішить саме так. Думаю, що і компенсація за моральну шкоду буде. Але з шахраїв нічого взяти. Вони не мають автомобілів, нерухомості. Живуть на квартирах батьків.

— Офіси у них були?

— Ні. Повторюю, що вони представлялися як фірми-сателіти відомих брендів. Цього було достатньо.

— Такі шахрайські схеми стосуються лише вікон?

— Можуть бути і двері. Результат однаковий.

— І нарешті, Олег Сергійович, що можна порадити людям, щоб вони не стали жертвами шахрайських оборудок?

— По-перше, потрібно пам’ятати, що шахраї завжди пропонують щось дуже дешеве, щось вигідне. Це їхній гачок. По-друге, не варто соромитися. Продавець повинен надати за вимогою покупця ліцензію на право підприємницької діяльності, а також сертифікат якості. Окрім цього в договорі купівлі-продажу повинен міститися пункт, де чітко розписана відповідальність сторони, яка продає. Це знак і обов’язковий елемент солідних фірм. Якщо відповідальності немає, то можна бути упевненим, що це якісь класичні «Рога и копыта». Звісно ж, продавець вікон повинен мати юридичну адресу і міський телефон. Якщо вам дають лише номер мобільного телефону — це поганий знак. Також раджу не довіряти рекламі вікон, яка висить на під’їздах, на деревах чи стовпах. Телефонувати туди — вже ризикувати.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Економіка і бізнес