У міліцію беруть із рівнем інтелекту не нижчим за середній
Нерідко від громадян можна почути не надто гарні відгуки про розумові здібності працівників міліції. «Полтавщина» вирішила дізнатися, чи справді до лав правоохоронців можна потрапити з рівнем інтелекту, як-то кажуть, нижчим за середній
Перед прийняттям на службу в органи внутрішніх справ людина повинна пройти перевірку. На комісії визначають її фізичну підготовку, наявність\відсутність психічних захворювань. Вивчають і психологічну придатність до служби. Перевіряють за тестовими методиками, затвердженими міністерством, у Центрі практичної психології УМВС України в Полтавській області.
Нічого складного в тих тестах немає (пересвідчилися на власному досвіді). В одному головне — уважність (наприклад, дуже швидко відділіть парні цифри від непарних у рядку «7432251»), у другому — знання шкільних предметів (наприклад, хто такий Панас Мирний і яка столиця Великобританії), у третьому — ... Утім, не будемо розкривати всіх таємниць.
— Відповідно до кваліфікаційних вимог, які затвердило МВС, працівник міліції повинен бути комунікабельним, уміти швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях, бути відповідальним, толерантним. Для певних посад є свої нюанси. Наприклад, на оперативній роботі важливі такі якості, як наполегливість, проникливість, гарна пам’ять, візуальна спостережливість тощо, — розповідає начальник центру Владислав Григорович.
Як правило, кандидатами на службу приходять після школи або пропрацювавши десь рік-два, можливо, після армії, тобто у віці 18-22 років. В основному це люди без вищої освіти. Хоча бувають і винятки.
— Високий рівень інтелекту для служби не вимагається, оскільки це не наукова діяльність. Але середній рівень повинен бути обов’язково. Людина має бути освіченою, щоб могла громадянам підказати, роз’яснити якісь питання при потребі, — говорить Владислав Владиславович.
Стосується це стройових підрозділів, які працюють безпосередньо з населенням і дбають про громадський порядок. Що ж до управлінського апарату, то тут уже дещо інші вимоги, зокрема до рівня інтелекту, організаційних якостей, якостей до узагальнення.
— В апарат управління людина не може бути призначена, якщо мінімум три роки не працювала в райвідділі чи стройовому підрозділі. Вона повинна знати роботу на місцях, — говорить начальник Центру практичної психології. — При переході міліціонера на керівну посаду, ми теж проводимо дослідження. І тут уже недостатньо самих лише позитивних індивідуально-психологічних характеристик. Аналізується соціально-психологічний клімат у колективі, рейтинг потенційного керівника серед колег. Чим згуртованіший колектив, тим краще в нього результати роботи. Якщо керівник наділений хорошими управлінськими якостями, добре ставиться до особового складу, той його підтримує, є робоча співпраця, поставлені завдання виконуються більш продуктивно.
, «Полтавщина»