Пам’ятник нескореним полтавчанам
Пам’ятник нескореним полтавчанам
Пам’ятник нескореним полтавчанам відкритий у 1967 році (автори: скульптори К. Посполітак і Д. Сова, архітектор В. Пасічний). На гранітному постаменті — погруддя Героя Радянського Союзу Лялі Убийвовк, а нижче викарбуваний напис «Нескореним полтавчанам жити у віках» та імена шести членів антифашистської групи, яка діяла у Полтаві в роки Великої Вітчизняної війни: Ляля Убийвовк, Сергій Сапіго, Леонід Пузанов, Сергій Іллєвський, Валентин Сорока, Борис Серга.
«Нескореним полтавчанам жити
у віках»
Ляля Убийвовк та «Нескорена полтавчанка»
Олена (Ляля) Убийвовк народилася у Полтаві 22 листопада 1918 року у сім’ї місцевого лікаря. Навчалася дівчина у Полтавській середній школі № 10, поруч якої нині і розташований пам’ятник нескореним полтавчанам.
Восени 1941 року Ляля Убийвовк разом із друзями-однодумцями створила підпільну молодіжну організацію «Нескорена полтавчанка», яка займалася розповсюдженням інформаційних листівок, влаштуванням диверсій та допомогою місцевим партизанам і військовополоненим.
У листівках «Нескорена полтавчанка» закликала ухилятися від вербування до Німеччини, саботувати накази німців та ховати від них продукти. Підпільникам вдавалося регулярно псувати двигуни німецьких танків, які ремонтувалися у Полтаві, таким чином, щоб ті невдовзі знов виходили з ладу. Члени організації організували допомогу військовополоненим, які знаходилися у таборі на Кобилянській вулиці, надаючи їм цивільний одяг та продукти харчування. Вісімнадцяти військовополоненим підпільники допомогли втекти з табору та приєднатися до партизан.
У травні 1942 року німцям вдалося захопити одного з членів підпілля — медсестру Валентину Терентьєву. Не витримавши тортур, дівчина видала 19 інших членів організації. Шістьох найактивніших членів підпілля, а саме Лялю Убийвовк, Сергія Сапіго, Бориса Сергу, Сергія Іллєвського, Валентина Сороку та Леоніда Пузанова 26 травня 1942 року німці розстріляли.
Публікації по темі:
Див. також: публікації з тегом «Ляля Убийвовк».